Маляр про розпуск Верховної Ради: Велика підтримка суспільства часто легітимізує спірні з юридичного погляду рішення G

Ухвалюючи рішення про розпуск Верховної Ради, новий президент України Володимир Зеленський розуміє, що воно спірне з юридичного погляду, але сподівається на підтримку суспільства. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" розповіла юрист Анна Маляр.

"Велика підтримка суспільства часто легітимізує спірні з юридичного погляду рішення. Пам'ятаєте, як призначали вибори президента у 2014 році, коли втік Віктор Янукович? У Конституції не прописано, що робити, коли президент біжить до Ростова. Але питання вдалося вирішити. Тобто навіть якщо закон не дозволяє діяти так, як треба в конкретний момент в інтересах країни, ухвалити рішення все одно можна. Думаю, у Зеленського сподіваються саме на те, що всі спірні юридичні питання з розпуском парламенту будуть покриті високою громадською підтримкою", – зазначила співрозмовниця.

На її думку, у законі немає чіткого позначення термінів, коли допустимо розпускати парламент, і саме це може в майбутньому стати предметом судового розгляду.

"Законодавство, яке регулює питання функціонування коаліції, у нас недолуге. Юристи можуть довести, що коаліції не було зовсім. Якщо буде доведено, що коаліції не було (а ми всі бачили, що її не було), тоді є всі підстави для розпуску. Зараз основне питання в термінах. У Конституції записано норму, яка свідчить про неможливість розпуску парламенту за півроку до закінчення його повноважень. Але ми не можемо вирахувати ці півроку, тому що точно не знаємо, коли у цій Верховній Раді закінчаться повноваження. Зазвичай це відбувається, коли наступний склад парламенту складає присягу. Нереально зараз прорахувати, коли саме завершаться вибори, буде підраховано голоси, оголошено результати. Тобто в Конституції закладено таку помилку: є півроку, а звідки їх відраховувати – незрозуміло. Саме в цьому проблема. Не у причинах розпуску, а в термінах. Якщо команда Зеленського не вгадає – це стане приводом звернутися до суду і визнати його рішення неконституційним", – сказала Маляр.

Вона вважає, що судити про обґрунтованість рішення президента можна буде тільки після публікації офіційного указу про розпуск парламенту.

"Президент зробив заяву з трибуни Верховної Ради, і ми можемо говорити, що внутрішнє рішення він ухвалив. Своєю публічною заявою він узяв на себе відповідальність. Але юридично ми зможемо говорити про розпуск парламенту, коли з'явиться указ президента і ми побачимо його текст із підписом", – підсумувала юрист.

20 травня під час своєї інавгураційної промови шостий президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання. Він закликав парламент ухвалити законопроекти про зняття депутатської недоторканності, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а також попросив ухвалити виборчий кодекс і зробити відкриті списки. "У вас на це буде два місяці", підкреслив президент.

17 травня 2019 року спікер парламенту Андрій Парубій оголосив про припинення існування коаліції "Європейська Україна", оскільки з неї вийшла фракція "Народного фронту". Із цього дня розпочався 30-денний строк, протягом якого депутати мають створити в Раді нову коаліцію. Якщо за цей час нова коаліція не з'явиться, президент має право оголосити про розпуск парламенту і призначити дострокові вибори. Однак за законом розпустити парламент менше ніж за шість місяців до чергових виборів неможливо.