Нардеп Гончаренко повідомив, що дві політичні групи в ПАРЄ виступили проти змін до статуту, які дадуть змогу повернути делегацію РФ
Дві із шести політичних груп висловилися проти внесення змін до статуту Парламентської асамблеї Ради Європи, які дадуть змогу повернути в організацію делегацію РФ. Третя група з високою часткою ймовірності підтримає перші дві, заявив народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко.
Дві політичні групи в Парламентській асамблеї Ради Європи виступають проти внесення змін до статуту асамблеї, які допоможуть повернути в організацію делегацію з Росії. Про це на своїй сторінці у Facebook написав член української делегації, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко.
Він нагадав, що головною темою осінньої сесії ПАРЄ є спроба змінити правила і процедури асамблеї з метою забезпечити повернення делегації РФ.
"Головний бій і голосування – завтра. А сьогодні політичні групи асамблеї визначаються зі своєю позицією. Отже, група консерваторів (третя за чисельністю) проти зміни правил. Група лібералів ("Альянс лібералів і демократів за Європу". – "ГОРДОН"), четверта, – теж. Група Європейської народної партії (друга) засідає просто зараз, але вранці вони обирали нового голову", – написав Гончаренко.
У коментарі "Європейській правді" Гончаренко повідомив, що консерватори мають намір спочатку спробувати передати проект рішення на доопрацювання в комітет, а якщо це не матиме успіху, проголосують проти нього.
Група лібералів голосуватиме за безальтернативне відхилення доповіді, розповіла член цієї групи і нардеп від "Самопомочі" Олена Сотник. "Ми не на базарі й цінностями не торгуємо", – прокоментувала вона рішення групи.
Консерватори спробують домовитися з лібералами про спільну позицію.
Гончаренко повідомив, що на пост нового голови фракції було двоє кандидатів – німець Нік Андреас, який "стримано позитивно" ставиться до зміни правил, і поляк Олександр Поцей, який ставиться до цієї ідеї негативно. "І виграв Поцей! Отже, і ЄНП із високим ступенем ймовірності не підтримає цієї зміни", – додав нардеп.
У ПАРЄ засідають шість політичних груп (Європейської народної партії, "Соціалісти, демократи і зелені", "Єропейські консерватори", "Альянс лібералів і демократів за Європу", "Об'єднані європейські ліві" та "Вільні демократи"), а також 85 позафракційних депутатів.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – одразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. 28 січня 2015 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій продовжила санкції проти Росії й позбавила її права голосу до квітня. На знак протесту делегація РФ заявила, що припиняє свої контакти з ПАРЄ до кінця 2015 року. РФ відмовилася подавати заявку на підтвердження повноважень на 2016 і 2017 роки, вона не бере участі в роботі ПАРЄ і цього року.
29 червня 2018 року бюро ПАРЄ за підсумками засідання у Страсбурзі ухвалило рішення про термінове розроблення рішення, яке дасть змогу повернути російську делегацію до роботи в асамблеї.
18 вересня голова української делегації, віце-президент ПАРЄ Володимир Ар'єв заявив, що готовий піти у відставку, якщо Росія повернеться в організацію. За словами Ар'єва, Німеччина хоче повернути російську делегацію в ПАРЄ, однак сумнівається, чи будь-якою ціною.
Сьогодні стало відомо, що бюро ПАРЄ відмовилося від пропозиції генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда не розглядати питання санкцій щодо національних делегацій.
"Європейська правда" повідомила, що політичним групам і країнам – учасницям ПАРЄ розіслали від Ягланда закритий документ про "незаконність" санкцій проти РФ.