ПАРЄ затвердила новий санкційний механізм, усі правки України відхилено
Для запровадження обмежень проти делегації країни, яка серйозно порушує принципи Ради Європи, тепер необхідна згода трьох органів – ПАРЄ, Комітету міністрів і генсека Ради Європи; це передбачає нова санкційна процедура, яку ухвалила Парламентська асамблея Ради Європи.
Парламентська асамблея Ради Європи 29 січня у Страсбурзі 109 голосами затвердила новий санкційний механізм, який застосовуватимуть у випадку серйозного порушення державою-членом своїх статутних зобов'язань. Про це повідомляє сайт ПАРЄ.
"Проти" виступили 24 делегати, 30 – утрималися.
Автором резолюції став делегат від Німеччини Франк Швабе.
Жодну з поправок, поданих українською делегацією, ухвалено не було.
"Європейська правда" зазначає, що нова процедура робить практично нереальними санкції стосовно держави, яка серйозно порушила принципи Ради Європи.
"За новими правилами, нині існуюча "звичайна" процедура санкцій має бути задіяна лише для не дуже серйозних порушень. Натомість у разі "серйозних порушень" має бути задіяна нова процедура, одним із завдань якої заявлено "уникнення санкцій". Передбачається, що для запровадження будь-яких обмежень проти "серйозного порушника" має бути спільна згода трьох органів – ПАРЄ, Комітету міністрів та генсека Ради Європи", – пише видання.
Нову процедуру накладання санкцій розраховано на дев'ять місяців; протягом усього цього часу має тривати діалог із порушником, у випадку навіть мінімального прогресу у вирішенні проблеми відлік часу можуть запустити заново.
У листопаді 2019 року "Німецька хвиля" писала, що якщо ПАРЄ підтримає ідею зміни запровадження санкцій проти національних делегацій, то це стане приводом для внесення відповідних змін до регламенту асамблеї, що ускладнять запровадження санкцій проти країн, які порушують основоположні принципи Ради Європи.
Зимова сесія ПАРЄ почалася у Страсбурзі 27 січня і завершиться 31 січня.
Україна негативно оцінює наміри запровадити новий механізм накладання санкцій на країни – члени Ради Європи, які порушують свої статутні зобов'язання, заявив постійний представник України при РЄ Борис Тарасюк.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році РФ припинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що виплатять Раді Європи заборговані внески, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
У ніч на 25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала змогу делегації Росії повернутися в асамблею. 26 червня асамблея підтвердила повноваження делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту покидають сесію асамблеї. 2 липня Росія виплатила внесок у Раду Європи.