Після початку прогресу в закупівельній політиці "Укрзалізниці" розпочали кампанію щодо її дискредитації – журналіст

Уперше протягом багатьох років у тендерах на постачання мастильних матеріалів держкомпанії "Укрзалізниця" з'явилися нові фігуранти і окреслено прогрес у закупівельній політиці – і відразу після цього почалася кампанія щодо дискредитації як перевізника, так і нових учасників торгів. Про це в колонці для "112 Україна" пише економічний оглядач Ігор Смолов.

"Щорічно "Укрзалізниця" витрачає на держзакупівлі колосальні кошти. Наприклад, торік компанія уклала майже 7,5 тис. договорів на загальну суму 13,4 млрд грн. Перелік товарів, що закуповують, досить широкий і різноманітний – від запчастин та комплектувальних до постачання їжі в поїзди і пально-мастильних матеріалів. Бажання легко освоїти державні мільярди створило чимало корупційних схем, якими давно і щільно цікавляться правоохоронці, – зазначив він. – Не один рік такий міжсобойчик зберігався і при закупівлях мастильних матеріалів для УЗ. А це одна з істотних статей витрат залізничників".

Він повідомив, що такі тендери раніше вигравали два виробники: столичний завод KSM, інтереси якого представляють компанії з орбіти групи "Трейд Комодіті" і бердянський завод "Агрінол".

"Роками освоювати державні фінанси через тендери "Укрзалізниці" цим компаніям дозволяла спеціальна процедура акредитації. Її механізм було затверджено правлінням УЗ ще три роки тому, і він забезпечував безвідмовну роботу схеми: допуск до тендерів незмінно мали лише дві згадані компанії. Для всіх інших двері на тендери із закупівлі мастильних матеріалів УЗ залишалися наглухо зачиненими. Чимало запитань було й до принципу формування самих лотів, прописаних до них технічних умов та інших тендерних хитрощів, які також дозволяли "зносити" з торгів чужинців", – написав Смолов.

Журналіст зазначив, що в підсумку мастила в незмінних переможців закуповували щонайменше на третину дорожче від ринкових цін, а в окремих випадках переплати сягали 60%.

"Нині обкатана роками схема тріщить по швах. Очевидний тому доказ – поява нових учасників у тендерах із закупівлі масел і мастильних матеріалів. Так, два профільні тендери УЗ вартістю понад 190 млн грн кожен розіграли між собою "Міроіл" і новачок "Корнет Холдинг". Переможці майже не торгувалися у процесі торгів, але при виконанні договорів знизили свої ціни більш ніж на 20 млн грн кожен, створивши важливий конкурентний прецедент. Таких знижок у практиці закупівель масел "Укрзалізницею" раніше не спостерігалося. Зрозумівши, що позмагатися за перемогу в тендерах УЗ тепер цілком реально, нові компанії почали активно подаватися на участь. Зокрема, на два останні тендери залізничників за 130 млн грн прийшло трохи більш ніж два десятки учасників: на перший – дев'ять, на другий – 12", – заявив автор.

Він пояснив, що "вибиті з обойми" колишні фаворити намагаються довести, що пропозиції конкурентів мали численні порушення, а відхилення їх пропозицій було незаконним.

"Кілька днів тому мітинги проти корупції в "Укрзалізниці" відбулися під стінами будівлі Кабміну та головного офісу залізничників. Активісти разом із представниками організації "Стоп корупції" вимагали навести лад у галузі закупівель масел УЗ і відзвітувати щодо вже проведених закупівель, – пише Смолов. – Цікаво, що самі мітингувальники мають вельми розпливчасте уявлення про суть того, що відбувається. Наприклад, правозахисник громадської організації "Стоп корупції" Володимир Циганов не зміг пояснити журналістам, які звернулися до нього по коментар, чому компанії, які вони захищають, не було допущено до тендера УЗ".

Компанії, чиї заявки на участь в тендері відхилили через те, що ті не подали повного комплекту необхідної документації, звернулися по захист в Антимонопольний комітет, і той визнав дії тендерного комітету "Укрзалізниці" під час закупівлі масел і мастильних матеріалів цілком правомірними. На думку журналіста, це рішення й дало старт кампанії щодо дискредитації УЗ.

У матеріалі повідомляють, що громадську організацію "Стоп корупції" виключили із глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN у вересні 2018 року. Як пояснив виконавчий директор GIJN Дейв Каплан, "група занадто залучена до політичної активності, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму і про конфлікт інтересів".