Портнов намагається відсудити в України понад 6,8 млн грн

Колишній радник президента України Віктора Януковича, ексзаступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов подав до Печерського районного суду Києва позов про відшкодування збитків, яких було завдано його честі, гідності та діловій репутації діями українських посадових осіб. Збитки Портнов оцінив більш ніж у 6,8 млн грн, інформує "Слідство.Інфо".

Відповідачем вказано державу Україна в особі Міністерства юстиції та Держказначейства.

На думку Портнова, йому зашкодили листи, які заступники генпрокурора Євгеній Єнін і Анжела Стрижевська, а також посол України в Канаді Андрій Шевченко надсилали канадському уряду у 2016–2018 роках. У цьому листуванні Портнова називали "підозрюваним", хоча на той час він таким не був у жодному провадженні.

Портнов каже, що через ці листи його занесли до санкційного списку Канади, що мало негативний вплив на його репутацію, спричинило "формування недовіри" та "обмеження соціальних зв'язків". Матеріальні збитки ексзаступник глави АП обґрунтовує витратами на адвокатів, а моральні – проведеним психологічним обстеженням.

За словами позивача, якщо після його перемоги в суді Держказначейська служба стягне гроші з винних держслужбовців, він передасть усю суму на благодійність.

Єнін, який уже не працює заступником генерального прокурора, сказав "Слідству.Інфо", що інформацію про Портнова готувало управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, а він як заступник лише ставив підписи.

Керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк стверджує, що інформація, яку вони передавали, була правильною.

"Ми за інформацію, яку надали, відповідаємо. Якщо після нас щось змінювали, нехай навіть одне слово — це вже їхня відповідальність", – сказав він.

Горбатюк уточнив, що Портнова повідомили про підозру у 2014 році. Справу про заволодіння коштами двох університетів закрили за браком доказів у 2016 році, після чого Портнов офіційно не є підозрюваним.

Шевченко назвав позов Портнова "неадекватним та політично вмотивованим".

"Посольство виконувало тільки функції поштової скриньки та виключно в межах своїх повноважень. У нас немає ні повноважень, ні інструментів перевіряти достовірність інформації, яку ми отримуємо від уповноважених органів зі столиці", – сказав дипломат.

Він підтвердив, що Портнов досі перебуває у списку санкцій Канади, але, на його думку, канадський уряд керувався інформацією з інших джерел, коли вирішив занести його туди.

"Рішення щодо Портнова ухвалили ще у 2014 році, коли були інший генпрокурор та інший посол України в Канаді. Відтоді воно незмінне. Портнов оскаржував це рішення в Оттаві та програв справу у Верховному суді Канади торік", – розповів Шевченко.

Українське посольство перекладало всі листи англійською. Як стверджує глава дипмісії, у листах ніде не було використано слово "підозрюваний" у трактуванні українського законодавства.

"В англійській версії посольство використовувало слово suspected, яке, на відміну від charged, у канадському правовому полі не означає формальне висунення підозри… Канада жодного разу не ставила нам уточнювальних запитань, і в нас немає підстав думати, що це формулювання прочитано некоректно", – сказав Шевченко.

Портнов вважає, що саме на підставі перекладу, зробленого в посольстві, Оттава зберігає санкції.

"Вони сфальсифікували переклад цього дуже простого слова, яке може навіть школяр у словнику подивитися і побачити, що це саме "підозрюваний", – заявив ексурядовець.

Позов проти Портнова України 12 липня почав розглядати в Печерському райсуді Києва суддя Сергій Вовк. Саме він у 2012 році засудив нинішнього генпрокурора Юрія Луценка до чотирьох років за ґратами за нібито незаконне святкування Дня міліції в Палаці "Україна". Адвокатка Портнова – його рідна сестра Олена Ісаєвська. До 2016 року вона була суддею Печерського райсуду. Однак, на думку Портнова, конфлікту інтересів у цьому немає.

На першому засіданні Генпрокуратура просила відведення Вовка, клопотання було відхилено.

9 травня Портнов повернувся до України після п'ятирічного перебування за кордоном. Від того часу він подав низку заяв про злочини, які, на його думку, скоїли представники української влади у 2014–2019 роках.

6 березня 2014 року ЄС опублікував список українських урядовців, кошти і власність яких підлягали заморожуванню. Серед них був Портнов. Він подав скаргу на своє включення в заборонні списки ЄС. Розгляд апеляції українського ексурядовця тривав із травня до жовтня 2015 року. Як наслідок, суд Євросоюзу зняв санкції з Портнова.

НАБУ розслідувало законність отримання Портновим виплат на суму 26 млн грн у період з липня 2011 року до 31 грудня 2013 року. 6 березня 2019 року кримінальне провадження було закрито у зв'язку з декриміналізацією статті про незаконне збагачення.