Правоохоронцям в Україні полегшили доступ до банківської таємниці
Національний банк України змінив процедуру розкриття банківської таємниці. СБУ, ДБР, Нацполіція, НАБУ, Антимонопольний комітет та органи прокуратури тепер можуть одержувати відомості про рахунки за письмовим запитом, без рішення суду.
Національний банк змінив порядок розкриття банківської таємниці, ідеться в повідомленні пресслужби регулятора від 3 лютого.
Порядок узгодили з нормами закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", який Верховна Рада ухвалила 31 жовтня 2019 року.
"Державні органи, визначені в п. 3, 3-1 і 3-2 ч. 1 ст. 62 закону України "Про банки і банківську діяльність", можуть отримати за письмовим запитом без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках", – повідомила пресслужба НБУ.
У переліку державних органів, які уповноважені надсилати письмові запити щодо банківських рахунків, – Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро, Антимонопольний комітет України й органи прокуратури України.
Згідно з п. 3 ч. 1, правоохоронці мають подавати запити щодо юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців стосовно операцій щодо їхніх рахунків за конкретний період часу.
П. 3-1 передбачає, що органам прокуратури, ДБР і НАБУ за письмовою вимогою має бути надано інформацію стосовно операцій щодо рахунків юридичної особи, фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів зі справ, пов'язаних із виявленням необґрунтованих активів.
У п. 3-2 зазначено, що НАБУ може одержувати відомості про банківську таємницю в межах своєї компетенції у справах про виявлення необґрунтованих активів і під час збору доказів їхньої необґрунтованості – про рахунки, вклади, угодах, операціях щодо рахунків чи без відкриття рахунків юридичної особи, фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.
Банку заборонено надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їхні імена вказано у документах, угодах та операціях клієнта, окрім випадків, коли інформацію надають правоохоронцям відповідно до вимог пунктів 3, 3-1 і 3-2 ч. 1 ст. 62, уточнили законодавці.