Представниця Ради у КСУ запропонувала об'єднати розгляд судових реформ Порошенка й Зеленського
Конституційний Суд розглядає справи, пов'язані із судовою реформою п'ятого президента України Петра Порошенка від 2016 року і нинішнього глави держави Володимира Зеленського від 2019 року. Пропозицію про їх об'єднання, яку зробила представниця Ради Ольга Совгиря, КСУ розгляне в закритому режимі.
21 січня представниця Верховної Ради в Конституційному Суді України (КСУ) Ольга Совгиря запропонувала КСУ об'єднати в одну справу розгляд судових реформ п'ятого президента Петра Порошенка і чинного глави держави Володимира Зеленського. Про це повідомляє LB.ua.
Вона сказала про це на засіданні КСУ, який розглядає подання Верховного Суду (ВС) України щодо конституційності окремих положень закону Зеленського.
Совгиря зазначила, що Європейський суд із прав людини розглядає скаргу низки суддів ВС, що підлягає ліквідації в межах реформи судоустрою 2016 року.
Судді КСУ вирішили розглядати цю пропозицію в закритому режимі.
Голова суду Валентина Данішевська висловилася проти об'єднання двох справ. Вона підкреслила, що вони зараз на різних стадіях розгляду і мають різний предмет розгляду.
Судову реформу в Україні розпочали у 2014 році за Порошенка. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний термін. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди, було створено касаційну інстанцію, яка гарантує захист права на справедливість громадянину України. Передбачено поступове підвищення окладу суддів. У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу повністю, і найменше вона стосувалася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому закон Зеленського щодо діяльності органів суддівського управління. Документ серед іншого передбачає скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб за допомогою проведення повторного відбору суддів, ліквідації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення термінів дисциплінарних процедур за ними. Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.