Шендерович про голосування щодо конституції: Як я дистанціювався до указу Собяніна, так робитиму це й зараз. І вам раджу

Призначене на 1 липня загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ письменник Віктор Шендерович вважає небезпечним заходом і радить росіянам відмовитися від участі в ньому, про це Шендерович написав у Facebook 8 червня.

"Як я дистанціювався і берігся до указу Собяніна, так робитиму це й зараз. І вам раджу. Планово і прогнозовано на наших очах відбувається смертельно небезпечне паскудство: вони легітимізують "голосування" щодо конституції, оголосять уже затверджені цифри, окопаются біля влади, а там – опаньки – піднялася друга хвиля коронавірусу, ну що ж поробиш, пандемія", – зазначив письменник.

Після проведення голосування в Росії ймовірний новий спалах COVID-19.

"Скільки саме людських життів коштуватиме Росії весь цей кримінал, не знаю, але, зрозуміло, реальність знову закатають під асфальт офіційної статистики... Усе в межах наших, прости господи, традиційних цінностей: "баби ще народять", – вважає Шендерович.

У Росії від початку епідемії підтвердили 476,65 тис. випадків зараження COVID-19, понад 230 тис. осіб одужало, майже 6 тис. – померло. За кількістю інфікованих Росія наразі на третьому місці у світі, поступаючись США і Бразилії.

Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає занулення президентських строків Путіна, призначили на 1 липня 2020 року.

Голосування за поправки до конституції планували провести 22 квітня, але його відклали на невизначений строк через пандемію коронавірусної інфекції COVID-19.

20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили в першому читанні 23 січня.

У документі, зокрема, пропонують виключити можливість обіймати пост глави держави понад два строки поспіль, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після звільнення з поста президента довічно залишатиметься членом Ради Федерації.

Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради "з метою забезпечення погодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".

Деякі експерти вважають, що в такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли спливає його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року

10 березня із пропозицією занулити президентські строки Путіна або цілковито прибрати з конституції обмеження кількості строків виступила депутатка від "Єдиної Росії" Валентина Терешкова. Пізніше в Держдумі Путін виступив проти цілковитого виключення з конституції норми про обмеження кількості президентських строків, але підтримав занулення своїх строків за умови, що Конституційний суд РФ визнає цю поправку такою, що не суперечить основному закону. Держдума РФ підтримала поправку про занулення президентських строків Путіна.