Справа Шеремета. Троє військових заявили в суді, що Дугарь у дні перед загибеллю Шеремета працювала в госпіталі

Троє українських військовослужбовців у Печерському райсуді Києва, де 17 січня розглядали клопотання про зміну запобіжного заходу військовій медсестрі Яні Дугарь, заявили, що в дні перед убивством журналіста Павла Шеремета вона була на роботі в госпіталі в Донецькій області. Про це пише "Українська правда".

Військовослужбовець Денис Громов розповів, що в липні 2016 року перебував у госпіталі Красноармійська Донецької області.

"Яна була та медсестра, яка підійшла до мене. Коли лікар призначив препарати, уколи, крапельниці, то це робила саме Яна... Я навіть не знав, що її звуть Яна до всіх цих подій, я просто її запам'ятав в обличчя... Я знаходився в госпіталі із 16-го по 18 число (липня. – "ГОРДОН"). Я її не бачив кожну секунду, кожну хвилину, але я її бачив кожен день", – розповів він.

Павло Плебенович, ще один свідок, розповів, що Дугарь ставила йому крапельниці в госпіталі Красноармійська.

"Яну вперше побачив 17 липня 2016 року. Вона мені ставила крапельницю в місті Красноармійськ. Після того як я отримав поранення 16 липня, мене відправили в Курахів, і далі мене відправили в Красноармійськ. І там я з нею познайомився, вона мені ставила крапельницю... На наступний день вона мені знов ставила крапельниці, робила уколи, тому що у мене з'явилися сильні болі", – розповів він.

Військові заявили, що не спілкувалися з Дугарь після лікування в госпіталі, а про її арешт дізналися зі ЗМІ.

Також у суді виступив військовий Сергій Хомицький. Він розповів, що 17-го і 18 липня 2016 року теж бачив Дугарь у госпіталі.

"Коли я сидів, ішов доктор і ззаду йшла Яна. У неї специфічна походка, вона як спортсменка ходить, і плюс у неї на руці татуювання", – заявив він.

Кілька людей, серед яких колишня нардепка Оксана Корчинська, нардепи Верховної Ради IX скликання Яна Зінкевич, Михайло Бондар ("Європейська солідарність"), Вікторія Вагнер ("Слуга народу") та інші заявляли про готовність узяти підозрювану на поруки.

Суд переніс розгляд апеляції на 24 січня, оскільки не отримав матеріалів кримінального провадження.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це Дугарь (суд узяв її під домашній арешт), військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештовано), дитяча хірургиня і волонтерка Юлія Кузьменко (поміщено під варту), а також подружжя Владислав та Інна Грищенки, які фігурують у справі як "особи, що володіють інформацією" (їх заарештовано за іншою справою).

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко, останнього також називають організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери на маршруті прямування спільників.

23 грудня Київський апеляційний суд залишив Антоненко під арештом. 24 грудня суд залишив під вартою Кузьменко, а 8 січня – Дугарь.

Захист Дугарь подав клопотання про зміну запобіжного заходу.

2 січня в Києві провели слідчий експеримент у справі про вбивство Шеремета. У ньому взяла участь Кузьменко, Антоненко і Дугарь від нього відмовилися.