Суд продовжив до кінця липня строк досудового розслідування у справі Гандзюк
Прокурори попросили суд продовжити строк досудового розслідування у справі про вбивство радниці міського голови Херсона Катерини Гандзюк у зв'язку з екстрадицією в Україну підозрюваного в організації нападу Олексія Левіна.
Печерський районний суд Києва продовжив строк досудового розслідування у справі про вбивство радниці міського голови Херсона Катерини Гандзюк до кінця липня 2020 року. Про це 25 березня повідомило hromadske.
Через ризик поширення коронавірусу в засіданні брали участь лише сторони, для інших його було закрито.
Прокурори Андрій Сенюк та Ярослав Ущапівський заявляли, що для об'єктивного розслідування необхідно допитати підозрюваного в організації нападу Олексія Левіна, якого нещодавно екстрадували з Болгарії, а також провести його спільний допит з іншими фігурантами справи, інші слідчі та процесуальні дії, експертизи та експерименти.
Адвокати виступали проти продовження строків досудового слідства, стверджуючи, що їх уже було продовжено до максимально можливих.
"Наша позиція така, що Генеральна прокуратура має прийняти рішення про закриття провадження відносно [голови Херсонської облради Владислава] Мангера у зв'язку з відсутністю достатніх доказів", – сказав hromadske адвокат Олександр Шадрін.
Водночас прокурори пояснили, що досудове слідство продовжували щодо інших фігурантів справи, але не в окремому провадженні щодо Левіна і Мангера. Останнє провадження було зупинено через розшук Левіна.
Мангер стверджував, що не має стосунку до цього злочину, і вважає, що до нападу на Гандзюк причетний генерал СБУ Данило Доценко, із яким, за його словами, загибла працювала. Він додав, що не збирається нікуди тікати, незважаючи на те, що має паспорти.
Левін заявляв, що заступник генерального прокурора Віктор Трепак змушував його дати свідчення проти інших фігурантів справи – Мангера, Ігоря Павловського та Миколи Паламарчука.
"Він був із телефоном, і ми домовилися писати все на папірці. Він мені писав, показував, я йому писав та показував, потім він виходив і забирав свій папірець, я забирав свій. І тоді в Болгарії він написав, що якщо я не дам покази проти Мангера, мою дружину заарештують через надуману причину", — сказав Левін.
Він зазначив, що домовився із Трепаком про те, що той не затримує своє перебування в Болгарії, а той забезпечить, щоб його прав в Україні не порушували. Але, за словами Левіна, порушення прав сталося відразу після потрапляння в Україну.
31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.
У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (усі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.
Слідчі вважають Левіна організатором злочину, який підбурював виконавців і надав їм інформацію про місце проживання Гандзюк. У вересні 2019 року його оголосили в міжнародний розшук. Левін стверджував, що спочатку пропонував облити активістку не кислотою, а зеленкою. 16 березня його екстрадували в Україну з Болгарії, де він переховувався, 17-го – взяли під варту.
Замовником нападу, на думку правоохоронців, був Мангер, який частково оплатив злочин. У тексті підозри Мангеру йдеться, що мотивом нападу на активістку була "особиста неприязнь" до неї у зв'язку з активною громадською діяльністю, яка могла підірвати його політичну та ділову репутацію. Мангер перебуває на волі.
Батько й друзі активістки вважають, що, окрім Мангера, замовниками нападу можуть бути Гордєєв і Рищук.
Мангер, Рищук і Гордєєв заперечують свою причетність до злочину.