Суд відмовив ДБР в арешті та усуненні з посади заступника глави МЗС – джерело
Слідчий Державного бюро розслідувань просив усунути з посади заступника міністра закордонних справ Єгора Божка та обрати для нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах провадження, що стосується призначення Сергія Семочка на посаду заступника голови Служби зовнішньої розвідки України, розповів співрозмовник видання "ГОРДОН".
Печерський районний суд Києва на засіданні 21 квітня відхилив клопотання слідчого Державного бюро розслідувань про обрання для заступника міністра закордонних справ та ексголови Служби зовнішньої розвідки України (СЗР) Єгора Божка запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та усунення його з посади. Копії відповідних ухвал суду видання "ГОРДОН" отримало від власних джерел.
Як розповів співрозмовник видання, Божка 10 квітня повідомили про підозру у межах провадження, що стосується призначення Сергія Семочка у 2018 році на посаду першого заступника голови СЗР.
На думку ДБР, це призначення було незаконним. Однак, наголошують захисники Божка, кадрове рішення було ухвалено тодішнім президентом України Петром Порошенком без подання голови СЗР. Згідно зі ст. 106 Конституції України, укази президента є обов'язковими до виконання на території держави, наголошують адвокати.
Семочко, якого після публікації розслідування журналістів Bihus.info було звільнено, подав позов із вимогою скасувати указ Порошенка про свою відставку, зараз позов розглядає у касаційній інстанції Верховний Суд, повідомив співрозмовник. Він підкреслив, що указу Порошенка про призначення Семочка ніхто не скасовував.
Підставою для відкриття провадження проти Божка, стверджує джерело, став лист нинішнього голови СЗР Валерія Євдокимова в Держбюро розслідувань. У цьому документі Євдокимов нібито посилається на внутрішні розпорядчі акти свого попередника про допуск Семочка до держтаємниці та нарахування йому приблизно 1,5 млн грн заробітної плати.
Водночас у листі уточнюють, що приблизно 1 млн грн із цієї суми залишився на депозитному рахунку СЗР, а доступ Семочку до держтаємниці надали після відставки Божка, розповів співрозмовник.
"Кримінальне переслідування Божка інспіровано нинішнім керівником СЗР із мотивів особистої неприязні. Імовірно, що Євдокимов вирішив помститися Божку за те, що на початку 2019 року президент Порошенко залишив без розгляду поданий йому на підпис проєкт указу про призначення Євдокимова заступником голови СЗР, незважаючи на пройдені ним співбесіди", – повідомило джерело.
За словами захисту дипломата, він має намір звернутися в суд із позовом до Євдокимова про захист честі, гідності та ділової репутації, а також у правоохоронні органи – "за наклеп і навмисне введення в оману слідства".
Божок очолив Службу зовнішньої розвідки у вересні 2017 року. 13 березня 2019-го Порошенко підписав указ про його відставку. Того самого дня Кабмін призначив Божка заступником міністра закордонних справ.
Семочко обіймав посаду заступника голови СЗР із липня 2018 року до квітня 2019-го.
Восени 2018 року в ефір вийшло розслідування телепроєкту Bihus.info, в якому йшлося, що вісім членів сім'ї Семочка мають російські паспорти, а сам він у роки керівництва економічною контррозвідкою Служби безпеки виявляв інтерес до тіньових доходів фармацевтичних компаній. Після цього Національне антикорупційне бюро України зареєструвало провадження за підозрою Семочка у незаконному збагаченні, а СБУ за підозрою його у держзраді.
9 листопада 2018 року Семочко подав позов про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації до авторки розслідування Лесі Іванової, ведучого програми "Наші гроші" Дениса Бігуса, а також до "24 каналу", який транслював програму.
В Єдиному реєстрі судових рішень 10 грудня 2018 року було опубліковано ухвалу з інформацією, що в департаменті контррозвідки СБУ підтвердили наявність російського громадянства у цивільної дружини Семочка.
26 березня 2019 року джерело в правоохоронних органах повідомило "Українським новинам", що НАБУ закрило кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення Семочка у зв'язку з декриміналізацією відповідної статті в Кримінальному кодексі.