Суд зобов'язав ЦВК повторно розглянути документи Андрія Клюєва, якому раніше відмовили в реєстрації на парламентські вибори

Касаційний адміністративний суд при Верховному Суді частково задовольнив скаргу Центральної виборчої комісії про реєстрацію ексглави Адміністрації Президента Андрія Клюєва кандидатом у народні депутати України. Про це агентству УНН повідомили у пресслужбі Верховного Суду.

"Був позов не самого Клюєва, а Ліберальної партії України до Центральної виборчої комісії. Клюєв Андрій Петрович ішов як третя особа. Вони звернулись із позовом, у якому просили визнати протиправними і скасувати рішення ЦВК від 23 червня про відмову в реєстрації кандидатом в народні депутати Клюєва", – зазначили в суді.

Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив позов партії, а ЦВК оскаржила це рішення в Касаційному адміністративному суді Верховного Суду.

“Верховний Суд вирішив апеляційну скаргу ЦВК задовольнити частково таким чином, що рішення Шостого апеляційного адміністративного суду в частині зобов'язання зареєструвати кандидатом Клюєва скасувати і ухвалити інше рішення — зобов'язати ЦВК повторно розглянути подані Ліберальною партією України документи щодо реєстрації кандидатом у народні депутати України Клюєва", – додали у пресслужбі.

ЦВК має ще раз переглянути документи й ухвалити рішення про реєстрацію або відмову.

На своїй сторінці у Facebook адвокат Юрій Сухов заявив, що "Адвокатське об'єднання "Сухов, Кочан енд баррістерс" "відстояло гарантоване Конституцією і законами України громадянину України Андрієві Петровичу Клюєву право на участь у виборчому процесі".

Він запевняє, що суд скасував рішення Центрвиборчкому про відмову в реєстрації Клюєва, якого висувала Ліберальна партія України в одномандатному окрузі №46 у Донецькій області.

"Якщо ми хочемо жити в європейській країні, тоді маємо шанувати й поважати Конституцію і закони України. Політична підоснова і особиста неприязнь не можуть бути мірилом права", – додав Сухов.

Після поста Сухова деякі ЗМІ написали, що суд дозволив Клюєву балотуватися в нардепи, проте в Касаційному суді виданню "ГОРДОН" підкреслили, що тільки зобов'язали ЦВК повторно розглянути документи експолітика з урахуванням висновків суду.

21 червня ЗМІ повідомили, що Клюєв має намір балотуватися від Ліберально-демократичної партії України (ЛДПУ) у мажоритарному окрузі в Донецькій області. У ЛДПУ заявили, що ця інформація не відповідає дійсності, а колишній глава АП не має стосунку до політсили. Пізніше стало відомо, що він хоче стати кандидатом від Ліберальної партії України.

Центрвиборчком відмовив Клюєву в реєстрації кандидатом у нардепи.

За Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента.

В Україні із 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєва обвинувачують за ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У справі про заволодіння державним майном через зловживання службовим становищем (кримінальне провадження №42014000000000368) Клюєва викликали на допит до ГПУ на 26 червня (на нього політик не прийшов). Слідчі вважають, що у 2010–2011 роках Клюєв заволодів державними коштами на користь підприємств, до яких мав стосунок, зокрема ВАТ "Завод напівпровідників" – 170 млн грн, ТОВ "Рекуперація свинцю" – 22 млн грн, АТ "ВКП "Металіст" – 3,3 млн грн.

За даними ГПУ, зараз Клюєв мешкає в Московській області Росії.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня.