Сурков про причини відставки: Я мав і далі займатися Україною та Донбасом, але змінився контекст
Колишній помічник президента РФ Володимира Путіна Владислав Сурков, коментуючи свою відставку з поста, на якому він відповідав за українське питання, заявив, що пишається виконаною з 2013 року роботою, однак не продовжуватиме її, тому що "дати задній хід і рушити у протилежному" напрямку він не зможе.
Колишній помічник президента РФ Владислав Сурков, який курував у Кремлі український напрямок, в інтерв'ю порталу "Актуальные комментарии" розповів про причини своєї відставки.
"Я ж Донбасом і Україною займався переважно. Контекст змінився, скажімо так. Тобто в підсумку я мав і далі займатися ними. Але контекст змінився", – підкреслив Сурков.
За його словами, рішення про відставку він ухвалив сам.
Відповідаючи на запитання, чому між його заявою та виходом указу про відставку минуло так багато часу, колишній помічник Володимира Путіна заявив: "Не знаю. Одна розумна жінка мені сказала, коли затягнулася ця справа: "Це вони тобі, дурневі, дають час роздуматися". Але думаю, усе простіше. Зрозуміло ж, що мій папірець ну зовсім не пріоритетний документ. Поки походив кабінетами, там полежав, тут полежав".
Сурков сказав, що йти з посади помічника Путіна хотів ще 2013 року, тому що розумів, що йому "немає місця в системі".
"Мені цікаво працювати в жанрі контрреалізму. Тобто коли треба діяти проти реальності, змінювати її, переробляти. Поки проєкт проживає стадію становлення, розвитку, росту, у ньому цікаво брати участь. Є місце для нових ідей. Під час зіткнення задуму з реальністю відбувається розпад старих структур і синтез нових, від цього йде активний викид енергії. Весело. А коли нове створено, воно різко перетворюється на старе. Проєкт вступає у фазу стабільності, сам стає реальністю", – зазначив він.
За його словами, тоді він дістав можливість самому вибрати проєкт і "суто інтуїтивно" вибрав Україну.
"Я просто зачув, вірніше, відчув – буде велика справа. Здогадався вже тоді, коли нічого ще не почало відбуватися, що буде справжня боротьба із Заходом. Серйозна. Із жертвами і санкціями. Тому що Захід не зупиниться ні перед тим, ні перед іншим. Та й ми "за ценой не постоим". Справді передчував. Сам зараз дивуюся, як я це передбачав ще влітку 13-го року. У повній тодішній тиші. Так все і сталося. Пишаюся, що був учасником", – сказав Сурков.
Він додав, що після того, як минули роки, в українському питанні почалося "природне гальмування": "Ділянка більш-менш охолола, і головне, контекст змінився. Не міг же я п'ять років іти в одному напрямку, а потім різко дати задній хід і рушити в протилежному. Я б про це із самим собою ні за що не домовився. Так у мене з'явилися і причина, і привід піти остаточно".
На запитання журналіста, яке враження на нього справив президент України Володимир Зеленський на нормандському саміті, Сурков відповів: "Не лох. У всякому разі в Парижі всі прийняли його за президента. У нього незвичайна легкість у думках".
Про намір Суркова піти у відставку 25 січня повідомив директор російського Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков, якого називають наближеним до помічника президента РФ. За словами Чеснакова, Сурков іде з держслужби "у зв'язку зі зміною курсу на українському напрямку".
18 лютого Путін звільнив Суркова.