У НСЖУ виступили проти ініціативи Бородянського щодо регулювання діяльності ЗМІ

У Національній спілці журналістів України 4 грудня відбулася публічна дискусія щодо ініціатив міністра культури, молоді та спорту України Володимира Бородянського стосовно регулювання діяльності ЗМІ. Трансляцію вели на сторінці НСЖУ у Facebook.

У заході взяли участь голова НСЖУ Сергій Томіленко, експерт громадської організації "Інформбезпека", члена ради з питань свободи слова при президенті Тетяна Попова, головна редакторка інтернет-видання "ГОРДОН" Олеся Бацман, журналіст Сергій Лямець, голова Академії української преси Валерій Іванов, генпродюсерка каналу ZIK Наташа Влащенко та інші.

Сам Бородянський на дискусію не прийшов. Як повідомив у Facebook Томіленко, міністерство надіслало у НСЖУ лист, у якому заявило про "готовність публічного обговорення проєкту майбутнього закону про дезінформацію після обговорення законопроєкту в робочих групах".

Томіленко під час заходу заявив, що НСЖУ виступає проти ініціатив Бородянського, зокрема ідеї введення кримінальної відповідальності для ЗМІ та журналістів.

"Також ми занепокоєні пропозицією запровадити інституцію так званого омбудсмена з інформації. Згідно з варіантом, який було оприлюднено, ми це розглядаємо так, що в державі може бути створено спеціальне агентство з блокування шкідливої інформації. Ми не хочемо, щоб в Україні створювався якийсь нагляд над українськими журналістами та медіа аж до блокування і закриття теле- і радіоканалів", – сказав голова НСЖУ.

Також Томіленко виступив проти "ліцензування" журналістської діяльності.

"Тому що ідея, коли держава або пов'язана з ним так звана самоврядна незалежна журналістська організація буде визначати, хто є журналістом, кому вона дасть таке посвідчення, а у кого забере, кого захоче захищати, а кого не буде, – це все одно вийде, що держава втручається в журналістську діяльність, хоче ділити журналістів на "правильних і неправильних", і знову буде ситуація, коли чиновники або пов'язані з ними особи будуть фільтрувати медіа або ЗМІ. Ми – прихильники журналістського саморегулювання, але потрібно розуміти, що в Україні надзвичайно складний клімат для виживання українських медіа, дійсно, українські журналісти розсварені, часто – через політиків. Тому нинішні ініціативи сприймаються як спекуляції на очевидних проблемах українських медіа і журналістів, а не як варіанти їх розв’язання", – сказав він.

Томіленко заявив, що НСЖУ пропонує уряду зосередитися на безпеці українських журналістів та створенні економічних стимулів для розвитку українських ЗМІ.

"Будь-який політик, який воював із журналістами в Україні, програвав. Думаю, ініціатори таких правок теж повинні розуміти, що не стануть винятком", – додав голова НСЖУ.

Іванов на заході заявив, що нова українська влада намагається контролювати медіа і контент.

"Це сумна тенденція, тому що влада артикулювала рух на Захід, а ми реально бачимо рух до авторитаризму... Це спроба залякати журналістів, включити механізми самоцензури, щоб журналісти не могли критикувати те, що з точки зору влади не треба критикувати", – сказав він.

Бацман під час дискусії також висловилася проти ініціатив Бородянського.

"Жоден чиновник, який починав із того, що воював зі ЗМІ і починав запроваджувати цензуру, не вигравав. Ми бачимо приклади, можемо шукати їх у дуже недалекій історії, і ця ситуація не стане винятком", – сказала головна редакторка видання "ГОРДОН".

Вона закликала журналістів об'єднуватися в боротьбі проти спроб запровадити цензуру в країні.

Головна редакторка "ГОРДОН" також заявила, що голосування за ініціативи Бородянського можуть погано позначитися на репутації народних депутатів.

"До мене підходило троє нардепів, які були депутатами ще при владі [експрезидента Віктора] Януковича, і просили: "А ви не могли б, коли про нас пишете, не згадувати, що ми голосували за "закони 16 січня"?" Тому що це соромно, це як клеймо, це не забувається. І це як лакмусовий папірець, який визначає цю людину і її напрям. До чого я це кажу? Якщо хтось із нинішніх нардепів захоче голосувати за ці закони, ініціативи, які будуть скорочувати свободу слова, я б хотіла, щоб вони задумалися, чи хочуть вони продовжувати політичну кар'єру. Тому що на цих ініціативах життя ж не закінчується. Тому, якщо для вас немає різниці, що буде далі, якщо ви не збираєтеся займатися політикою в Україні, то будь ласка, голосуйте. Якщо ви дорожите своєю репутацією і маєте намір побудувати якусь кар'єру, то за ці закони голосувати категорично не можна. Бо всі ми, журналісти, зробимо все, щоб максимально "пропіарити" список прізвищ [нардепів], які будуть голосувати за ініціативи зі скорочення свободи слова", – сказала вона.

За словами Бацман, державі потрібно працювати на міжнародному інформаційному напрямі, а також спрямувати зусилля для створення рекламного ринку для ЗМІ.

На початку листопада президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів до 31 грудня розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні. Зокрема, Зеленський пропонує розробити положення "про вимоги та стандарти новин, механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію".

Бородянський заявив, що влада в Україні не має наміру регулювати стандарти новин. За словами міністра, відбулося "термінологічне непорозуміння" через неправильне застосування терміна "стандарти новин" у документах його міністерства. "Ми не збиралися і не збираємося регулювати стандарти новин. Це право виключно професійної спільноти", – повідомив Бородянський.

22 листопада Мінкульт і нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко презентували в обмеженому колі представників онлайн-медіа чернетку закону щодо врегулювання діяльності ЗМІ. Серед пропозицій – створення посади медійного омбудсмена з питань інформації для моніторингу ЗМІ щодо дезінформації, адміністративна та кримінальна відповідальність за поширення дезінформації. Ще один запропонований принцип – введення так званого fair play. Дохід не повинен бути меншим, ніж обсяг грошової підтримки ЗМІ власником.