Україна візьме участь у спеціальній сесії держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї в Гаазі
Київ послідовно відстоює позицію про необхідність повного і незворотного хімічного роззброєння, заявили в Міністерстві закордонних справ України.
Делегація України на чолі із заступником міністра закордонних справ України Василем Боднаром візьме участь у спеціальній сесії конференції держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї, яка відбудеться в Гаазі 26–28 червня. Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України 23 червня.
На конференції розглянуть випадки застосування хімічної зброї в Сирії, Іраку, Малайзії і Великобританії, а також механізми запобігання застосуванню хімзброї у майбутньому.
"Участь делегації у заході відповідає позиції України про недопущення застосування хімічної зброї та притягнення винних у її застосуванні до відповідальності, а також щодо діяльності Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у цілому. Очікується, що дискусії на сесії точитимуться навколо нещодавно оприлюдненого Великою Британією проекту рішення конференції. Зазначеним документом передбачається висловити засудження фактів застосування хімічної зброї як державами, так і недержавними субʼєктами, а також висловити підтримку професійній, неупередженій та незалежній діяльності генерального директора та технічного секретаріату ОЗХЗ", – ідеться в повідомленні.
У відомстві зазначають, що Україна послідовно відстоює позицію про важливість повного і незворотного хімічного роззброєння під ефективним міжнародним контролем і розглядає Конвенцію про заборону хімічної зброї як дієвий інструмент у цій сфері.
Конвенцію про заборону розроблення, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення ухвалили в Парижі 13 січня 1993 року, вона набула чинності 29 квітня 1997 року. До неї приєдналися 192 держави.
Під час засідання Парламентської асамблеї НАТО у травні українська делегація передала доповідь щодо розроблення Росією біологічної та хімічної зброї, заявила нардеп від Блоку Петра Порошенка Ірина Фріз. За її словами, вбивство екс-співробітника ФСБ Росії Олександра Литвиненка в Лондоні у 2006 році із застосуванням полонію і спроба вбивства екс-розвідника Сергія Скрипаля в Солсбері цього року – приклади того, як РФ застосовує зброю масового знищення за кордоном.
66-річного Скрипаля та його 33-річну доньку Юлію госпіталізували із симптомами отруєння в британському Солсбері 4 березня 2018 року.
Слідство з'ясувало, що під час замаху було використано розроблений у Росії нервово-паралітичний агент "Новачок". Росія цю інформацію заперечує.
У сирійській Думі 7 квітня 2018 року відбувся останній великий інцидент із застосуванням заборонених речовин. Всесвітня організація охорони здоров'я повідомляла, що жертвами хіматаки стало 43 людини. За даними волонтерської організації "Білі шоломи", у Думі загинуло 100 осіб. Західні країни звинуватили у хіматаці сирійський уряд.