Венеціанська комісія надала висновок щодо українського законопроєкту про референдум

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) затвердила терміновий висновок щодо ухваленого Верховною Радою в першому читанні проєкту закону України про загальнонаціональний референдум, про це 21 липня повідомив сайт комісії.

Експерти зазначили, що нинішній документ є значним кроком уперед, якщо порівнювати із законом про референдум 2012 року. У 2018-му Конституційний Суд України визнав, що Рада вийшла за межі своїх повноважень під час його ухвалення.

Автори законопроєкту 2020 року включили в нього "детальні механізми, спрямовані на забезпечення рівних агітаційних можливостей для прибічників і противників питань, винесених на національний референдум", і це гідне похвали, зазначено у висновку.

Водночас експерти сформулювали низку питань, які потребують роз'яснення під час підготовки до другого читання:

– рекомендовано пояснити відмінності між референдумом за народною ініціативою про скасування законів або частини законів і референдумом за "вирішення питань загальнодержавного значення";

– процедура проведення всенародного референдуму має передбачати роль парламенту; наслідки схвалення народної ініціативи має бути визначено в законі;

– необхідно ввести додаткові положення, спрямовані на забезпечення рівних можливостей у комісіях для прибічників і противників питань, винесених на референдум;

– рекомендовано продовжити термін збирання підписів і перевірити всі підписи;

– рекомендовано гармонізувати проєкт закону з подальшим зміцненням механізмів доступності референдумів для осіб з обмеженими можливостями і вимушено переселених осіб;

– рекомендовано розглянути можливість синхронізації положень законопроєкту про фінансування кампанії референдуму із законодавством про фінансування політичних партій;

– рекомендовано, щоб положення про електронне голосування були виключено із законопроєкту;

– рекомендовано переглянути обмеження на проведення агітаційних заходів;

– законопроєкт має містити статті про санкції щодо порушень проти ЗМІ на період кампанії з проведення референдуму.

Через обмежений час було розглянуто лише найважливіші аспекти законопроєкту, наголосили в комісії.

Проєкт закону про всеукраїнський референдум входить у пакет законопроєктів "про справжнє народовладдя", яке обіцяв установити Володимир Зеленський ще до перемоги на президентських виборах 2019 року. Ставши президентом, він подав законопроєкт на розгляд парламенту і визначив його як невідкладний.

18 червня Рада ухвалила його в першому читанні, "за" проголосувало 252 депутати.

Ще до голосування текст проєкту було спрямовано у Венеціанську комісію, яка розглянула його поза режимом пленарних сесій.

Відповідно до законопроєкту, всеукраїнський референдум за народною ініціативою може бути проведено на вимогу не менше ніж 3 млн громадян України, які мають право голосу. Оголошує проведення референдуму президент своїм указом.

На референдум зможуть виносити тільки чотири групи питань. Вони мають стосуватися затвердження закону про внесення змін до розділів І ("Загальні питання"), ІІІ ("Вибори. Референдум") і ХІІІ ("Внесення змін до Конституції України) Основного закону, питань загальнодержавного значення, зміни території України, втрати чинності закону чи окремих його положень. Водночас на один референдум потрібно виносити лише одне питання.

Не можна виносити на референдум питання, які стосуються податків, бюджету та амністії, спрямованих на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності держави, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі та які суперечать Конституції України та нормам міжнародного права.