Венеціанська комісія розкритикувала судову реформу Зеленського
Деякі зміни до законодавчої бази України стосовно Верховного Суду та органів суддівського управління, які запроваджують низку радикальних змін у судовій системі, "викликають глибоке занепокоєння". Такого висновку після експертного оцінювання цих змін дійшла комісія "За демократію через право" Ради Європи (Венеціанська комісія) 6 грудня під час сесійного засідання. Висновки опубліковано на сайті Ради Європи.
Повний текст висновків офіційно оприлюднять 9 грудня.
Водночас частина норм судової реформи дістала позитивну оцінку з боку комісії.
Зокрема, у висновках нагадують, що закон №193-IX передбачає нові правила, які стосуються структури та ролі Вищої ради правосуддя (ВРП) і складу та статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), удвічі зменшує кількість суддів Верховного Суду і запроваджує суворі дисциплінарні заходи стосовно суддів і членів ВРП і ВККС.
"Венеціанська комісія вітає той факт, що два органи судового управління було зближено, а також відмову від наміру поширити закон про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації, які були на посадах між 2013-м та 2019 роками. Також комісія позитивно зауважує, що урядова більшість здається відкритою до подальших змін у судовій системі з метою усунення недоліків нового закону, який ухвалили за дуже швидкою процедурою без достатнього врахування думок усіх відповідних зацікавлених сторін", – ідеться в рішенні.
Експерти комісії наголошують, що стабільність і незалежність судової системи "нерозривно пов'язані". Венеціанська комісія нагадує, що реформа процесу добору суддів та нового складу Верховного Суду України, який розпочав свою роботу в січні 2018 року, була "помітним покращенням порівняно із системою, яка була раніше", а всіх суддів Верховного Суду нещодавно було призначено після всебічного процесу оцінювання їхньої роботи та доброчесності.
"Ініціювання після виборів чергової реформи спричиняє суттєві зміни у складі Верховного Суду, дає сигнал як суддям, так і широкій громадськості, що від волі відповідної більшості в парламенті залежить, залишатимуться на посадах судді найвищого суду чи ні. Це очевидна загроза їхній незалежності", – заявляють у Венеціанській комісії.
У Комісії вважають, що реформу Верховного Суду можна провести після зменшення величезного завантаження справами, зокрема завдяки реформи судів першої та другої інстанцій, що має стати головним напрямом реформи.
"Комісія шкодує, що з розпуском ВККС 7 листопада 2019 року процедуру призначення суддів першої та другої інстанцій цілковито припинили. Понад 2000 вакансій підлягають терміновому заповненню в цих судах. Деякі з них узагалі не працюють через відсутність суддів. Нових суддів, які пройшли процедуру повторної атестації, має бути терміново призначено для заповнення цих вакансій", – ідеться в документі.
У комісії також вважають, що положення про скорочення кількості суддів Верховного Суду до 100, для якого не було надано належного обґрунтування, фактично означає повторне оцінювання і його потрібно скасувати.
"Атестація всіх суддів Верховного Суду, у випадку коли є сумніви щодо доброчесності кількох із них, очевидно, є неспівмірною. Окрім того, скорочення кількості суддів спричинить ще більшу затримку в розгляді справ і поставить під загрозу функціонування Верховного Суду. Мету зменшити кількість суддів можна буде досягнути на більш пізньому етапі, після того як розглянуть поточні справи, а фільтри розподілу нових справ почнуть застосовувати", – зазначили у Венеціанській комісії.
Окрім того, має бути спрощено дисциплінарну процедуру: оскарження дисциплінарних рішень Вищої ради правосуддя має бути покладено безпосередньо на Верховний Суд, а не на нереформовані Київський міський адміністративний суд та Апеляційний адміністративний суд. З іншого боку, деякі дедлайни в дисциплінарних провадженнях, які скорочено законом №193-IX, потрібно поновити.
Президент України Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт №1008 про внесення змін у деякі закони України щодо діяльності органів суддівського управління 29 серпня. У першому читанні документ ухвалили 12 вересня. 16 жовтня Верховна Рада ухвалила його у другому читанні й у цілому.
Зеленський підписав закон 4 листопада.
Посольства ЄС і Канади розкритикували пропозиції українського президента. Дипломати, зокрема, критично оцінили намір скоротити кількість суддів Верховного Суду і люструвати представників судової гілки влади, які обіймали посади в період президентства Петра Порошенка.
Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила про стурбованість у зв'язку з імовірними наслідками для незалежності судової системи України.
У документі експертів Ради Європи з оцінювання проєкту закону №1008, який оприлюднила "Судово-юридична газета", зазначено, що "запропоноване скорочення не виправдане причинами зменшення навантаження або реформою касаційних функцій Верховного Суду. Насправді обґрунтування такого зменшення кількості суддів є незрозумілим і не пояснюється зміною ролі Верховного Суду в межах судової системи, оскільки нещодавно Верховний Суд було реструктуризовано й оновлено".
На початку жовтня моніторинговий комітет ПАРЄ подав щодо законопроєкту запит до Венеціанської комісії, повідомляють на офіційному сайті комісії. Цей орган має намір дати свою оцінку ухваленому закону в межах пленарної сесії 6–7 грудня, писало агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу Ради Європи.
У день розгляду проєкту закону у другому читанні Американська торговельна палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація і Союз українських підприємців оприлюднили спільну заяву, у якій наголосили, що "бізнес-спільнота дуже занепокоєна оцінками, згідно з якими позивачі будуть змушені чекати понад п'ять років на рішення Верховного Суду, якщо кількість його суддів скоротять із 200 до 100 без одночасного реформування судів нижчих інстанцій, апеляційних судів і запровадження процесуальних фільтрів у кодексах".