Волонтер Сініцин про реєстрацію Клюєва та Шарія: Ми залишаємо за собою право від мирного протесту перейти до немирного

Протестувальники на Майдані Незалежності в Києві через реєстрацію кандидатами в нардепи колишнього глави Адміністрації Президента України Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія за дві доби продовжать свої акції. Про це повідомив 2 липня один з організаторів протестів, волонтер Роман Сініцин у Facebook.

За оцінкою волонтера, сьогодні на акцію, оголошену за кілька годин до цього, зібралося понад 1 тис. осіб.

"Сьогодні протест був мирний. Постояли, поговорили, покричали, попалили. Якщо за два дні ЦВК та Верховний Суд не розберуться, хто з них більше налажав, і не скасують рішення про реєстрацію цих двох покидьків – ми залишаємо за собою право від мирного протесту перейти до немирного", – попередив він.

Сініцин також звернувся до президента Володимира Зеленського як до гаранта Конституції.

"У таких ситуаціях ви маєте говорити швидше ніж люди, а не мовчати і ховатися. Якщо від вас не буде заяви з приводу ганебних рішень про реєстрацію на вибори антимайданівців-утікачів усупереч закону і Конституції, то ми прийдемо і до вас. Два дні. Час пішов", – заявив він.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня.

23 червня Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації Клюєву, а 24 червня – Шарію. Вони звернулися до суду. 2 липня ЦВК ухвалила рішення зареєструвати кандидатами і Клюєва, і Шарія, виконуючи рішення Верховного Суду.

Клюєв балотуватиметься в нардепи на мажоритарному окрузі №46 у Донецькій області, а Шарій – за списком Партії Шарія (№1 у списку).

У ЦВК пояснили, що зареєстрували Клюєва і Шарія кандидатами в нардепи, тому що не мають у своєму розпорядженні документів, що вони не живуть в Україні. "Ми зобов'язані виконати рішення суду", – заявив заступник голови ЦВК Євген Радченко.

За часів президента Віктора Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента. В Україні із 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєву інкримінують ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. За даними ГПУ, наразі Клюєв проживає в Московській області Росії.

Шарій тривалий час займався журналістською діяльністю в Україні. Після відкриття проти нього кримінальної справи через стрілянину в McDonald's у 2011 році виїхав до ЄС та оселився в Литві, де дістав статус біженця. Наразі живе в Нідерландах. Із 2014 року Шарій веде відеоблог, де критикує події в Україні після Євромайдану та чинну українську владу.

Згідно зі ст. 76 Конституції України, народним депутатом може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.