Забужко: Польське суспільство не має претензій до України. Агресію розкручує їхня керівна партія "Право і справедливість" G

У польського суспільства немає претензій до української сторони, погіршення відносин між двома країнами – результат роботи керівної партії Польщі "Право і справедливість", заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" українська письменниця Оксана Забужко.

"Право і справедливість" – не вся Польща. Ця партія розколює країну за тією ж технологією, як у нас до війни намагалися поділити Україну на захід і схід. Розкручування агресії – це російські технології, які в Польщі вже не вперше намагаються запустити. Польські журналісти, на відміну від наших, ведуть серйозні розслідування, доводячи зв'язок міністра оборони Антонія Мацеревича із кримінальним авторитетом Семеном Могилевичем. І в Польщі це читають. Звичайно, підтримка у "Права і справедливості" є – вони роблять ставку на найбідніші верстви населення. Зараз вони переорієнтовують польський бюджет на "соціалку". Це чистий популізм. Підвищивши допомоги і соцвиплати, вони хочуть перемогти на наступних виборах. Загалом польське суспільство не має претензій до України. Агресію розкручує їхня керівна партія "Право і справедливість", – зазначила Забужко.

Вона підкреслила, що нинішня польська влада має конфлікт не тільки з Україною, але й з іншими країнами.

"Що нам потрібно робити в такій ситуації? Не реагувати, мило усміхатися і все. Дискусія тут безглузда, нас просто намагаються втягнути в бійку. Поки "Право і справедливість" при владі, вони пересварилися з усіма сусідами Польщі. Це курс на ізоляцію країни: мовляв, кругом вороги. Через це поляки вже втратили роль регіонального лідера. Іноді у Варшаві кричать, що не будуть підтримувати Україну на європейській арені. Але Польщі у Європі вже ніхто не слухає. Вони посварилися з німцями і висували претензії до Литви. Насправді в Польщі відбуваються дуже "цікаві" процеси. Зокрема, іде зачистка ЗМІ. Чудова польська преса вже в минулому. Їхнє суспільство виявилося неготовим до того, що відбувається. Їм варто було б перейняти наш досвід", – підсумувала Забужко.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка має покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку цього року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати до країни українцям, котрі демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що у країні немає антипольських настроїв.

17 листопада у Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України та Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні та загальне їх відновлення, заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та шеф канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.

18 листопада до Польщі не пустили відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій Святослава Шеремета, який заборонив ексгумацію польських могил на Волині.

За словами Єлісєєва, мову конфлікту в діалозі з Україною ввела Польща.