Закон про мову може стати складовою частиною культурної революції в Україні – мовознавець Гриценко
Закон про мову необхідний, щоб визначити функції та межі використання української мови як державної, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" мовознавець-діалектолог, доктор філологічних наук, директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко.
Якщо Верховна Рада ухвалить закон про мову, він може стати складовою частиною культурної революції в Україні, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" мовознавець-діалектолог, доктор філологічних наук, директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко.
"Закон про мову необхідний, щоб визначити функції та межі використання української мови як державної. Щоб не було жодних суперечок на цьому тлі. Мова – усеосяжний феномен, присутній у найрізноманітніших сферах діяльності людини. В Україні відбувається мовне перекодування суспільства. Раніше йшлося про те, що російська мова в нашій країні розвиненіша. Зараз же ми рухаємося у тому напрямку, коли буде домінувати українська мова. На цей момент в Україні росте домінування української мови. І потрібно уникнути того, щоб хтось вносив у цей процес якісь деструктивні елементи. Для цього і потрібен закон. Тут не має бути місця спекуляціям і політиканству. І тоді суспільство зможе рухатися до реального мовного оздоровлення", – зазначив Гриценко.
На його думку, відкладати ухвалення закону про мову більше не можна.
"Не має бути такого: одне слово російською, друге – українською, третє – англійською. Звичайно, треба привчатися говорити різними мовами. Але тільки це має бути літературна мова. Закон про мову може стати складовою частиною культурної революції в Україні. Щоб люди не імітували знання мови, а дійсно нею володіли. У цьому питанні потрібен спокій і холодний розум, без емоцій. Але водночас його потрібно вирішувати, а не постійно відкладати", – резюмував Гриценко.
Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики", авторами якого були нардепи Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, 3 липня 2012 року. Документ передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Противники закону підкреслювали, що документ посилював позиції російської мови у східних регіонах країни.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд України постановив, що ухвалення закону Колесніченка – Ківалова не відповідало процедурі розгляду законопроектів Верховною Радою.
3 вересня спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що Верховна Рада має намір восени розглянути закон про мову. Він зазначив, що в парламенті зареєстровано п'ять законопроектів про мову, більшість із них розглянуто комітетом.