Активіст, який захищав права уйгурів, залишиться в Україні щонайменше до кінця року – прикордонники

Активіст Їлісен Аєркен утік із Китаю

Фото: Артур Харитонов / Facebook
24-річний активіст Їлісен Аєркен, казах за походженням, громадянин КНР родом зі Східного Туркестану (округ Сіньцзян), який виступав на захист уйгурів у Китаї, залишиться в Україні щонайменше до кінця року, поки триватиме процедура розгляду запиту про набуття статусу біженця.

Відповідне рішення ухвалив Ужгородський міський районний суд 13 серпня, повідомила "Радіо Свобода" прессекретарка Чопського прикордонного загону Олена Трачук.

Координатор Українського центру вільного Гонконгу Артур Харитонов розповідав учора, що активісту загрожує депортація до Китаю і це питання суд в Ужгороді мав розглянути 13 серпня.

"Сьогодні в Ужгороді відбулося судове засідання відносно громадянина КНР 1997 року народження. Кілька днів тому він був прийнятий в порядку Угоди про реадмісію осіб за незаконний перетин державного кордону з України в Словаччину. У ході судового засідання розглядалося питання про його затримання до завершення процедури розгляду заяви про захист. До речі, дана особа наразі документована довідкою про звернення за захистом в Україні, яка дійсна до кінця цього року", – сказала вона.

За словами Трачук, Аєркен зараз перебуває в пункті тимчасового тримання іноземців у Чопському прикордонному загоні. Це вже друге затримання активіста за незаконний перетин кордону, каже вона.

Уперше українські прикордонники затримували Аєркена в листопаді 2020 року за спробу потрапити до Польщі. Тоді він теж подавав прохання про набуття статусу біженця в Україні, але поки в Державній міграційній службі розглядали його звернення, чоловік "вчергове порушив українське законодавство і в перших числах серпня 2021 року незаконно перетнув кордон, щоб потрапити в країни ЄС", заявила Трачук.

Харитонов повідомив у Facebook, що активіста в Україні затримали "в першу чергу через рішення словацьких офіцерів". За його даними, до Аєркена словацька сторона могла застосовувати жорстокість.

Казахське ім'я активіста – Єрсін Єркінули, пише "Радио Азаттык". Активістка Ботагоз Іса, яка переїхала з Казахстану в Україну, розповідала виданню, що Аєркен утік із Китаю через переслідування.

"Його до цього хтось залякував. Він розповідав, що двоє незнайомців погрожували йому, говорили, щоб він повернувся в Китай, в іншому разі погрожували вбити. Потім, за його словами, за ним стежили. Він вимкнув Facebook, WhatsApp і зник. Через знайомих я вийшла на нього, він сказав, що відчуває страх, хоче перейти кордон, потрапити в іншу державу. Я застерегла його від цього, порадила чекати", – сказала вона.

Як зазначало в листопаді 2020 року "Радио Азаттык"журналіст газети Тохтар Жакаш розповідав, що Єркінули раніше дістав посвідку на проживання в Казахстані і збирався звертатися по громадянство, але "зіткнувся з тиском з боку органів безпеки". Він виїхав до Туреччини, звідки транзитом через Київ планував дістатися до Європи, але після прибуття в аеропорт "Бориспіль" виявив, що згубив документи. Пізніше його затримали українські прикордонники. Про це журналісту, за його словами, розповів сам активіст.

Контекст:

У провінції Сіньцзян проживає більшість уйгурів – представників тюркомовної народності, які сповідують іслам. Їхня чисельність у Китаї – майже 10 млн. За оцінками правозахисних організацій, понад 3 млн уйгурів і представників інших мусульманських меншин перебуває у так званих таборах для перевиховання, де їх примушують відмовитися від їхньої релігії, культури і мови.

Китай заперечує будь-який утиск уйгурів, заявляючи, що табори, в які доправляють представників цієї національності, потрібні для професійної підготовки громадян. Однак, за даними ООН, в уйгурів та інших представників релігійних меншин у тюрмах Китаю можуть примусово вирізати внутрішні органи.

США ввели 5 грудня 2020 року візові санкції проти китайських посадовців і функціонерів Комуністичної партії Китаю за причетність до "жахливих порушень прав людини" у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, Тибеті та інших регіонах Китаю, поширення пропаганди, примус і залякування незгодних із політикою офіційного Пекіна.