Бацман: В Україну можна привезти суддів із Канади, можна замінити Верховний Суд на Лондонський. Але потрібна політична воля
Для ефективної судової реформи Україна може використовувати досвід країн, які успішно подолали корупцію, і вибрати будь-яку модель, що дала гарні результати, але потрібні професійні реформатори, яких у владі бракує, заявила головна редакторка інтернет-видання "ГОРДОН" Олеся Бацман.
Грузинський державний діяч і реформатор Каха Бендукідзе пропонував Україні дієві механізми реформування корумпованої судової системи, але його не почули, заявила головна редакторка інтернет-видання "ГОРДОН" Олеся Бацман 29 жовтня в ефірі ток-шоу "Важливе" на телеканалі "Наш".
"Я буквально сьогодні переглядала лекції мого улюбленого Кахи Бендукідзе – ті лекції, які він давав тут, в Україні, і низку його інтерв'ю про те, як би він робив тут реформи, якби йому дозволили. На жаль, свого часу його не почули. Він помер у той час, коли [п'ятий президент] Петро Порошенко був уже при владі, і була постмайданна влада. Хоча він приїздив і активно хотів допомогти, чим міг. І він помер усього лише на 59-му році життя", – нагадала журналістка.
Бацман розповіла, що, на переконання Бендукідзе, для успішної реформи потрібно всього лише троє людей.
"Це той, хто саджатиме, – і у Грузії це був міністр внутрішніх справ Вано Мерабішвілі – божевільна, стійка людина, яка шість років в одиночній камері провела, усі європейські суди виграла. І, однак, зараз він веде партію [експрезидента Грузії] Михайла Саакашвілі, причому, судячи з опитувань, веде до перемоги. Отже, перша людина – та, яка саджає. Друга людина, яка потрібна, – це той візіонер, який різатиме там, де зайве, і, власне кажучи, проводитиме ці реформи, їх придумуватиме. Це був Каха Бендукідзе у Грузії. І третя людина – це той, хто політично їх прикриватиме. Це був Михайло Саакашвілі, президент", – перелічила вона.
Журналістка переконана, що передусім Україні необхідна судова реформа.
"Перша і головна реформа для України – я процитую зараз [журналіста, засновника інтернет-видання "ГОРДОН"] Дмитра Гордона – він протягом кількох років говорить про те, що якби він починав щось робити в Україні, то перше, що він зробив би, – це судова реформа, суди. Тому що без судів сюди не прийдуть інвестиції, інвестор не розуміє, за яких умов йому доведеться працювати, із ким домовлятися. І навіть якщо тут є керована корупція, виявляється, що домовлятися навіть із керованою корупцією неможливо. Тому що люди або слова свого не дотримуються, або їх швидко знімають із посади. Та сама корупція і неробочі суди не дають можливості повернутися сюди українцям. Ті самі неробочі суди не дають нам можливості економічно розвиватися. І тут я хочу процитувати Каху Бендукідзе, він говорив, що нам потрібні люди чесні, незаангажовані, але водночас професіонали. Ось де їх взяти, із космосу завезти? Ось прийшла людина, а потім бачать: вона слабка, спокуси навколо, і починаються хабарі, починається корупція. І все за старою схемою", – описала Бацман те, що відбувається в Україні.
Вона навела приклади різних країн, які з тим чи іншим успіхом намагалися побороти корупцію.
"Є досвід Боснії, вони взяли і завезли з Німеччини суддів. Але вони не розуміли місцевої мови. Вони були чесними, вони класно судили, але перекладачі місцеві стали там слабкою ланкою, яка одразу стала корумпованою – і все це не спрацювало. Бендукідзе казав Україні: дивіться, у вас є золота просто акція в цьому сенсі, тому що у вас є та сама Канада, де живе діаспора, 1 млн 300 тис. людей, і серед цієї діаспори – він займався питанням і вивчав – є юристи та судді, які там практикують і працюють, які розмовляють українською мовою. Там великий дуже відсоток, реально багато людей, які розмовляють українською. Ось, будь ласка, один із варіантів: ви можете їх покликати сюди. Людина, що живе в Канаді і з пелюшок звикла жити за законами, уже інакше не може", – пояснила журналістка.
Як іншу модель боротьби з корупцією вона навела Сінгапур.
"Є Сінгапур, який всі експерти люблять наводити як приклад, як круто і успішно робити реформи і одномоментно зробити успішну, заможну країну. Уже після 20 років незалежності Сінгапур замість свого місцевого Верховного суду користувався послугами Королівського суду в Лондоні. Чому? Не тому, що вони не могли, або не зуміли, або знань забракло створити свій суд. Ні, звісно, усе вони могли зробити. Вони розуміли, що інвестори, які мають великі гроші, прийдуть у Сінгапур, якщо вони розумітимуть, що Верховний суд – це Лондонський, якому всі у світі довіряють і протягом багатьох століть усі туди ходять. А візьмімо приклад український. Ви ніколи не замислювалися, чому всі великі олігархи наші українські, великий бізнес, давайте так, скажімо, якщо вони доходять уже до точки кипіння у стосунках одне з одним, тобто з рівними собі за силою фінансових, і медійних, і політичних можливостей, куди вони йдуть, де вони опиняються? В українському Верховному Суді? Вони йдуть у Лондон", – підкреслила Бацман.
Журналістка вважає, що Україна могла б застосувати досвід Сінгапуру і як вищу судову інстанцію країни тимчасово теж використовувати Лондонський суд. Або взяти приклад Мексики, яка навчила нових співробітників митниці з нуля за умов цілковитої секретності.
"Реально одна з моделей виходу для України, наприклад, на 10 років Верховний Суд наш перенести туди. Для того, щоб інвестори, які приходять в Україну, розуміли, що якщо щось піде не так, то вони опиняться перед обличчям англійського правосуддя, якому однаково, яке угруповання, яка партія, хто при владі – вони розглядатимуть факти і судитимуть справедливо. Є Мексика. Коли там була митна реформа, вони дві з половиною, по-моєму, тисячі людей вивезли на військову базу, абсолютно секретну, і ніхто, жодні ЗМІ нічого про це не знали. Люди молоді, зелені, чесні, з вогником в очах. І їх протягом двох років тренували і навчали. І в одну ніч на всіх пунктах вони замінили всіх митників. І це теж модель, і це спрацювало", – розповіла вона.
На думку головної редакторки, в Україні можливі всі ці сценарії, але поки що немає політиків, які б стали ініціаторами таких змін.
"Усе можна, але потрібна політична воля, потрібен той, хто саджає, потрібен той, хто робить ці реформи, хто придумує. А в нас, на жаль, брак професіоналів у владі", – підсумувала Олеся Бацман.