Чалий: Вважаю, що в України є готовність вийти на План дій щодо членства у НАТО

"Я вважаю, що в України є готовність для того, щоб вийти на План дій щодо членства у НАТО. По суті – це план реформ, який потрібний нам самим, незалежно навіть від вступу до НАТО. У цьому контексті я б закликав наших партнерів бути більш гнучкими, тому що цей інструмент був би дуже доречним зараз для пришвидшення проведення реформ у секторі безпеки та оборони. Що стосується членства в НАТО, то питання зараз так не стоїть. Ми розуміємо, що це буде політичне рішення, яке буде прийматись консенсусом всіх країн Північноатлантичного альянсу", – сказав дипломат.

Він також прокоментував слова амбасадорки Німеччини у Києві Анки Фельдгузен, що НАТО "завжди складно приймати нові країни, де є військові конфлікти".

"Стосовно військових конфліктів, то у жодних документах НАТО не говориться, що це стоїть на заваді, але одночасно ми також розуміємо, що деякі країни НАТО більш реалістичні в оцінці російських планів. Вони кажуть, що треба займати більш жорстку позицію, тоді буде мир. А на деякі країни бряцання російською зброєю серйозно впливає й до цього часу", – заявив дипломат.

Чалий заявив, що одна з головних цілей російської агресії та тимчасової окупації частини України – зупинити інтеграцію України в НАТО і відкинути її в майбутньому.

"Росія веде дуже блюзнірську лінію у цьому плані. Вони, з одного боку, говорять про те, що після вступу України до НАТО до їх кордонів підійдуть війська. А з іншого боку, вони просто беруть, захоплюють частину української території, розбудовують військову базу у Криму, в тому числі розконсервовують і реконструюють спеціальні сховища для зберігання ядерних зарядів. Цього не можна не помітити. Як і того, що Україна по факту прикриває зараз східний фланг НАТО", – сказав він.

Експосол додав, що Україна "бере на себе величезне навантаження по забезпеченню європейської та євроатлантичної безпеки, і якщо це не буде оцінено, то це буде, як мінімум, не справедливо".

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, в підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України у НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України у НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.

Кулеба говорив у липні, що Україна хоче одержати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслював міністр.