Данілов вважає російською ІПСО активізацію теми виборів в Україні
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов вважає російською інформаційно-психологічною операцією активізацію питання проведення виборів в Україні. Про це він заявив 18 вересня, відповідаючи на запитання ведучого в ефірі національного телемарафону, запис коментаря оприлюднив ICTV.
Ведучий, зокрема, запитав Данілова, чи є загрозою національній безпеці проведення виборів в умовах воєнного стану.
"Це дуже небезпечна річ, ми не можемо гратися, тому що, якщо в окопи будуть заходити агітатори, це може дуже драматично закінчиться для нашої країни", – відповів секретар РНБО.
Данілов назвав Україну унікальною країною з погляду демократії.
"У нас на сьогоднішній день, якщо я не помиляюся, 370 політичних партій зареєстровано. Уявляєте собі, якщо в них буде бажання взяти участь у виборах – а вони всі мають право це зробити – уявляєте, яка буде какофонія і хто про що буде говорити? Навіть приклад сусідньої Польщі, у якій скоро відбудуться вибори: бачите, що там відбувається? Тобто під час виборів у демократичній країні, як наша країна, межі дозволеного вкрай складно буде встановити", – додав він.
У такому разі, на думку Данілова, почнеться боротьба компроматів "і будь-що".
"А що стосується того, звідки взялася вся ця ситуація, – спочатку все це запустила ІПСО Російська Федерація, потім деякі з видань почали говорити, що це нібито вимога наших партнерів. Такої вимоги немає і не може бути, тому що, наголошую, у нас чітко прописані в законодавстві всі ці процеси. Якщо закінчиться війна, якщо не буде воєнного стану, тоді ми можемо про це починати говорити", – резюмував він.
Контекст:
Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися навесні 2024 року. Про дату проведення парламентських виборів до повномасштабного вторгнення Росії точилися дискусії. Через те, що модель розрахунку дати виборів, згідно з Конституцією, не передбачає можливості позачергових перевиборів улітку, як це сталося у 2019 році, наступні вибори могли б відбутися в жовтні 2023-го або жовтні 2024 року, пояснював експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк у блозі на LB.ua.
У ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану йдеться, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє з 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські й парламентські вибори.
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс у травні 2023 року висловив думку, що Україна має провести парламентські та президентські вибори навіть за умови воєнного стану.
Глава української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева заявила в Раді Європи, що Україна прагне провести парламентські та президентські вибори згідно зі "звичайним календарем", розраховуючи на перемогу у війні до 2024 року. "Тобто 2024 рік, як заплановано, – це рік президентських і парламентських виборів, а 2025 рік – рік місцевих виборів", – цитувала її "Європейська правда".
У червні спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив думку, що "найбільш правильне й мудре рішення – провести вибори відразу після завершення воєнного стану". Але в липні він заявив, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану.
У проєкті держбюджету на 2024 рік не закладали коштів на проведення виборів.