ДБР проводило обшуки в "Кузні на Рибальському" і корпорації "Богдан Моторс"

Слідчі дії проводили в Києві та інших областях України. Розслідують імовірне перевищення влади чиновниками Міноборони України у зв'язку із завищенням вартості товарів та послуг і постачанням у підрозділи Збройних сил України із 2015-го до 2019 року неякісної продукції, яка не відповідає вимогам державних стандартів.

Зокрема, ідеться про контракти на постачання 300 медавтомобілів "Богдан-2251", понад 800 автомобілів підвищеної прохідності "Богдан-63172" (МАЗ-63172), проведення модернізації та ремонту фрегата "Гетьман Сагайдачний", закупівлі малих броньованих артилерійських катерів "Гюрза-М", "Кентавр".

Контекст:

До 2009 року співвласником корпорації "Богдан" був п'ятий президент України Петро Порошенко. Він продав свою частку бізнес-партнеру Олегові Свинарчуку, який пізніше змінив прізвище на Гладковський. Останній був президентом компанії із 2005 року, покинув цю посаду, коли став заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), і в липні 2019 року знову очолив "Богдан". Гладковський пішов із РНБО після скандалу навколо розкрадань на оборонних підприємствах.

17 жовтня 2019 року Гладковського в аеропорту "Бориспіль" затримали детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під час спроби виїхати із країни. 18 жовтня його повідомили про підозру у зловживанні владою або службовим становищем та декларуванні недостовірної інформації. За даними слідства, Гладковський, будучи на посаді першого заступника секретаря РНБО, забезпечив занесення в державне оборонне замовлення і подальшу закупівлю вантажних авто МАЗ-6317 ("Богдан-6317") за завищеними цінами у дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №2", що входить до складу "Богдан Моторс", кінцевим бенефіціаром якого він є.

19 жовтня Вищий антикорупційний суд відправив Гладковського під арешт з альтернативою застави в розмірі 10,623 млн грн. 21 жовтня сім'я Гладковського внесла за нього заставу, він покинув СІЗО.

У лютому – березні 2019 року програма "Наші гроші" оприлюднила розслідування про розкрадання в оборонному секторі України. За даними журналістів, фігуранти схеми заробили щонайменше 250 млн грн під час війни на Донбасі. Згідно з розслідуванням, у схемі брали участь Гладковський, його син Ігор та ексглава "Укроборонпрому" Павло Букін.

У програмі йшлося про те, що учасники групи за допомогою фірм-прокладок скуповували контрабандою вживані запчастини до військової техніки в Росії та у два – чотири рази дорожче перепродували їх заводам "Укроборонпрому". Такою "прокладкою" був, зокрема, завод "Кузня на Рибальському", співвласником якого тоді був Порошенко.

У листопаді 2018 року пов'язана з українським бізнесменом Сергієм Тігіпком кіпрська компанія Ewins Limiтеd із групи ТАС придбала в інвестиційного фонду Порошенка "Прайм Ессетс Кепітал" 2 535 263 акції "Кузні на Рибальському", а у фонду ВІК нардепа від Блоку Петра Порошенка Ігоря Кононенка – 690 460 акцій заводу. Після цього компанія Тігіпка стала власником більше ніж 94% від статутного капіталу товариства. Суми угоди не розголошували, але у звітності Ewins Limiтеd ішлося, що Тігіпко заплатив інвестфонду Порошенка за акції заводу майже $236 млн.

Як зазначає LIGA.net, акції та нерухомість заводу наразі під арештом. Наприкінці 2020 року "Кузня на Рибальському" зупинила будівництво катерів для ВМС України.