Денісова заявила, що її звільнення пов'язане з позицією щодо законопроєкту про олігархів

"Майже з 2020 року в мене був обмежений зв'язок з Офісом президента, щоб вирішувати питання, на які потрібно мати бачення високопосадовців. Я думаю, що таким спусковим гачком стала моя позиція щодо так званого законопроєкту про боротьбу з олігархами. Я виклала свою позицію, як робила щоразу щодо всіх законопроєктів", – сказала вона.

Денісова зазначила, що її позиція "викликала обурення, оскільки не збігалася з позицією високопосадовців, які вважали, що треба зробити по-іншому".

"Тоді почалися дії, щоб прибрати мене з посади. Я думаю, що це пов'язано з високопосадовцями, зокрема з тими, які очолюють фракцію "Слуга народу". Тому що це – парламентський орган, а рішення ухвалює парламент", – пояснила вона.

За словами ексомбудсменки, вона мала "напружену" співпрацю з ОП і парламентською фракцією "Слуги народу".

"Коли я робила щорічні доповіді, то намагалася потрапити до президента. Хоча, згідно із законом, уповноважений із прав людини має право бути терміново прийнятий, щоб докласти про ситуацію з правами людини в Україні. Відповідь з ОП була така: "Так, ми підтримуємо, що ви робите на посаді уповноваженого, як опікуєтесь правами, ми повідомимо вас про можливу зустріч". За законом уповноважений – рівновіддалена від будь-яких державних органів особа. Проте співпраця має бути. Тому ми співпрацювали з органами державної влади. Ми надавали всі свої позиції. І тому так, спусковим гачком уже було моє бачення закону про олігархів", – заявила Денісова.

Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Денісова була з березня 2018 року.

30 травня 2022 року Денісова заявила, що отримала інформацію про заплановане на 31 травня звільнення її з посади внаслідок оголошення недовіри народними депутатами України. За її словами, ця команда надійшла від президента Володимира Зеленського. Денісова назвала такі плани незаконними, зазначивши, що її обрали на п'ять років.

Член парламентського комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Ради Павло Фролов заявив, що Денісова "майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності".

"Незрозуміла концентрація медійної роботи омбудсмена на багаточисленних деталях "сексуальних злочинів, учинених у неприродній спосіб", та "згвалтуваннях дітей" на окупованих територіях, які не могла підтвердити доказами, лише шкодила Україні та відволікала увагу світових ЗМІ від дійсних потреб України", – наголосив Фролов.

31 травня Рада звільнила Денісову. Рішення підтримало 234 нардепи. Денісова заявила, що має намір оскаржити своє звільнення в суді.

Контекст:

Верховна Рада 23 вересня 2021 року ухвалила у другому читанні законопроєкт Зеленського про олігархів. Президент підписав закон 5 листопада.

Відповідно до закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року постійно підтримує чи посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі внесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада нацбезпеки і оборони – йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовці мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.

30 грудня секретар РНБО Олексій Данілов говорив, що закон має запрацювати до кінця травня 2022 року, тоді, як очікували, в Україні назвуть імена перших олігархів.