Фонд гарантування вкладів подав позови до власників та позичальників ліквідованих банків на 97 млрд грн

Загальна кількість відповідачів, які є особами, пов'язаними із цими банками, – 816 людей.

"Крім того, фонд пред'явив 26 цивільних позовів у кримінальних провадженнях щодо 19 банків, розгляд яких триває. Загальна кількість цивільних відповідачів – 58 осіб. Загальна сума пред'явлених вимог становить 15,9 млрд грн. Але всі ці цифри не скасовують сумних прогнозів – уже через 10 років дефіцит коштів фонду становитиме понад 80 млрд грн. І що примітно, такому жалюгідному становищу фонд зобов'язаний кільком бізнесменам-банкірам — Миколі Лагуну, Костянтину Жеваго, Григорію Гуртовому, Леоніду Климову. Їхні ж банки отримували найбільші обсяги рефінансування від НБУ", – підкреслюють у статті.

Агентство нагадало, що на початку 2014 року в Україні було 180 банків, але протягом трьох років неплатоспроможними визнали 88 із них.

"Чистка банківської системи була високо оцінена МВФ, проте дуже боляче вдарила по Фонду гарантування вкладів, який не встигав задовольняти постраждалих вкладників. Нагадаємо, на задоволення вимог кредиторів неплатоспроможних банків по фонду спрямовуються кошти, отримані в результаті управління та продажу майна (активів) цих банків. Враховуючи низьку якість активів, реальна вартість яких у рази нижча за номінальну, численні вимоги кредиторів залишаються незадоволеними через недостатність майна таких банків. Відповідно, у 2014–2017 роках фонд залучив 70 млрд грн від Національного банку та Міністерства фінансів України під ринкові 10–14% річних. Сьогодні фонд вже повернув понад 43 млрд грн, повністю розрахувавшися з Нацбанком. Але борг ще досить великий – станом на 1 квітня 2021 року складається із заборгованості за векселями, виданими в обмін на держоблігації у 2015–2016 роках у сумі 68,9 млрд грн", – зазначили автори матеріалу.

У грудні 2031 року фонд має виплатити за боргами 111,1 млрд грн, із них 64,16 млрд грн – відсотки.

"За розрахунками робочої групи при Раді з фінансової стабільності, фонд не зможе накопичити кошти в таких обсягах. Дефіцит коштів фонду складе понад 80 млрд грн. Левову частку зобов'язань фонд отримав "завдяки" 10 банкам, які лопнули, – на них припадає 89,6 млрд грн боргів перед вкладниками. Наприклад, 15,8 млрд грн дісталося від "Дельта Банку", 10 млрд грн – "Фінанси і Кредит", 4,8 млрд грн – "Платинум Банк", 4,2 млрд грн – "Імексбанк", 3,8 млрд грн – "Фінансова ініціатива", 3,7 млрд грн – "Надра", 2,9 млрд грн – "Форум", 2,7 млрд грн – "Хрещатик", 2,6 млрд грн – "Брокбізнесбанк". Найяскравішим антигероєм тут виявився власник "Дельта Банку" Микола Лагун: майно ексбанкіра на 700 млн грн заарештовано за рішенням суду, кредитори ж втратили майже 36 млрд грн", – підкреслили у "РБК-Україна".

Серед банків-"лідерів" за кредитами – "Надра" Дмитра Фірташа, який винен Національному банку 9,8 млрд грн, "Дельта банк" Миколи Лагуна (8 млрд грн), "Фінанси і кредит" Костянтина Жеваго (6,3 млрд грн), "Імекс-банк" Леоніда Клімова (3,4 млрд грн). Усі інші банки в сумі заборгували НБУ 7,5 млрд грн. Про це п'ять років тому заявляла тодішня голова Нацбанку Валерія Гончарова, але за цей час майже ніхто із боржників не потрапив до суду, пише агентство.

"Хтось у кращому випадку ховається від правоохоронних органів за кордоном, а хтось продовжує активно працювати в Україні й навіть виступати на форумах про успішний бізнес. Як, наприклад, бізнесмен Василь Хмельницький, який купив за 1,43 млрд гривень на аукціоні Фонду держмайна завод "Більшовик". Як повідомляє видання "Дзеркало тижня", кошти на купівлю 35 га землі під підприємством могли бути отримані в результаті "вимивання" грошей зі збанкрутілого банку "Хрещатик", – зазначають автори статті.

За даними економічного журналіста Сергія Лямця, протягом 2015 року і аж до 1 квітня 2016 року вони отримували кредити на свої компанії, а також продавали банку "сміттєві" облігації.

"За офіційною оцінкою, з банку виведено близько 7 млрд грн. Перекладаю: Хмельницький та Іванов украли з банку "Хрещатик" мільярди гривень перед тим, як його покласти", – заявив Лямець та повідомив, що гроші скерували на будівельні проєкти.

Борги ФГВФО перед вкладниками майже вдвічі перевищують суму операції на заводі "Більшовик" і становлять 2,7 млрд грн, наголошує "РБК-Україна".

"Їх заплатять українські платники податків. Як і заплатять 15,8 млрд грн боргів Миколи Лагуна, який на афілійовані компанії вивів із власного банку понад 4 млрд грн. Поки що в судах розглядаються десятки позовів Фонду гарантування вкладів на майже 100 млрд грн, головні винуватці подій продовжують вести бізнес в Україні та потрапляти на сторінки журналів як успішні бізнесмени", – резюмує агентство.