Генпрокуратура України втратила право починати розслідування
Із 20 листопада 2017 року тільки слідчі Державного бюро розслідувань України мають право займатися розслідуванням злочинів, скоєних екс-президентами, вищими державними чиновниками, членами Центральної виборчої комісії, депутатами Верховної Ради, керівництвом Генеральної прокуратури України, головою Національного банку, суддями, правоохоронцями, чиновниками антикорупційних органів.
Із 20 листопада 2017 року Генеральна прокуратура України втратила право починати розслідування. Про це йдеться у п. 1 Прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу (КПК), опублікованого на сайті Верховної Ради України.
Прокуратура мала право розслідувати злочини, підслідні Державному бюро розслідувань (ДБР), не довше від п'яти років із дня набрання чинності КПК – 19 листопада 2012 року.
Отже, із 20 листопада 2017 року тільки слідчі ДБР мають право розслідувати злочини, скоєні екс-президентами, вищими державними чиновниками, членами Центральної виборчої комісії, депутатами Верховної Ради, керівництвом Генпрокуратури, головою Національного банку, суддями, правоохоронцями.
Також ДБР здобуває право розслідувати злочини, скоєні детективами Національного антикорупційного бюро і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Крім того, до підслідності ДБР належать військові злочини.
Водночас відповідно до п. 1 розділу XI Прикінцевих положень КПК, слідчі прокуратури мають право продовжити розслідування, розпочаті до 20 листопада 2017 року, проте ці розслідування не можуть тривати більше ніж два роки.
Закон про Державне бюро розслідувань ухвалила Верховна Рада 12 листопада 2015 року, він є частиною так званого пакета безвізових законів. Президент підписав його в січні 2016 року, а 1 березня закон набрав чинності.
16 листопада конкурсна комісія обрала Романа Трубу директором Державного бюро розслідувань, Ольгу Варченко – першим заступником глави ДБР, а Олександра Буряка – заступником директора бюро.