Генпрокурорка Венедіктова: Для мене кейс щодо Стерненка дуже важливий. Відмовчуватися я не дозволю

"Для мене кейс щодо Стерненка дуже важливий, тому що траєкторія руху цього кримінального провадження двостороння – сам Стерненко був у статусі підозрюваного, а пізніше отримав вирок суду, але що слідство думає про тих, хто скоював злочин щодо самого Стерненка? Відмовчуватися я не дозволю", – заявила вона.

Венедіктова підкреслила, що провадження щодо розслідування замахів на Стерненка буде на її особистому контролі, і в Офісі генпрокурора "подивляться, наскільки можна прискорити процес пошуку замовників, організаторів переслідування, замахів на Стерненка".

За її словами, зараз три кримінальні справи щодо замахів на активіста об'єднали в одну й передали для розслідування у СБУ. Венедіктовій раз на три дні доповідають про перебіг розслідування в цій справі.

"Ми, зі свого боку, зробимо все, щоб розібратися і довести до суду обвинувальний акт щодо осіб, які діяли проти Стерненка", – пообіцяла генпрокурорка.

Протягом першого півріччя 2018 року на Стерненка нападали тричі. 7 лютого активіста побили в Одесі, 1 травня в нього стріляли.

Радник очільника Головного управління Національної поліції України в Одеській області Руслан Форостяк заявляв, що попередня кваліфікація другого нападу на Стерненка – хуліганство з використанням травматичної зброї. Згодом стало відомо, що поліція розслідує напад за статтею про умисне вбивство.

24 травня внаслідок третього нападу активіст дістав ушкодження руки та забій голови. Водночас він завдав одному з нападників смертельного удару ножем у живіт. Другий нападник тоді втік, повідомляв Стерненко.

Спочатку Стерненко заявив, що ніж належить йому, а потім – що відібрав ніж у нападників. Голова одеської поліції Дмитро Головін заявив, що Стерненко оборонявся власним ножем. На його думку, чоловіки, які напали на активіста, не збиралися його вбивати, а хотіли налякати.

У квітні 2020 року Венедіктова заявила, що рано чи пізно Стерненку оголосять про підозру в умисному вбивстві або перевищенні меж необхідної самооборони.

У середині травня 2020 року слідство визнало Стерненка потерпілим у справі про напад на нього, але 11 червня СБУ оголосила Стерненку про підозру в умисному вбивстві. У спецслужбі стверджують, що активіст гнався за нападником, тому його дії не можна кваліфікувати як самооборону. Судові слухання в цій справі ще не закінчено.

Окрім того, Стерненка 23 лютого визнали винуватим у справі про викрадення ексдепутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Його засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дали й іншому фігуранту справи – Русланові Демчуку. Обох заарештували в залі суду. Справу, у якій фігурує Стерненко, розслідували із 2015 року. Його і Демчука заарештовували, але згодом випускали під заставу. Стерненко заперечує причетність до інциденту.

Вирок у цій справі викликав широкий резонанс у суспільстві. Активісти провели кілька акцій на підтримку Стерненка, остання з них відбулася 20 березня під Офісом президента України. Протестувальники кидали фаєри, шумові гранати, а потім запустили феєрверки. Розбили скло в будівлі ОПУ, розмалювали стіни, а табличку "Президент України" підпалили. Після неї поліція вручила низку підозр в хуліганстві і знищенні держмайна учасникам акції, а також адміністративних протоколів. Суд відправив сімох активістів під цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом.