Генсек НАТО про вступ України до Альянсу: У нас немає консенсусу щодо запрошення України

На запитання журналіста Джонатана Свона, що робитиме НАТО, якщо Росія знову вторгнеться в Україну, Столтенберг відповів, що нещодавно бачився з президентом Володимиром Зеленським та запевнив його у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України.

"Я знаю, що він хоче більшого… Він хоче повного членства в Альянсі", – зазначив Столтенберг. Він також запевнив, що НАТО уважно стежить за розвитком ситуації на кордоні Росії та України і готовий "до будь-якого розвитку ситуації".

Свон уточнив, що президент України хоче "реального повноцінного захисту від Росії". Він нагадав, що Україна отримала обіцянку про членство НАТО ще на Бухарестському саміті 2008 року, "але нічого не сталося, на них напали, їхню територію захопили".

Столтенберг вважає, що "неправильно говорити, що нічого не сталося", оскільки Україна та НАТО зміцнили партнерство між собою та тісно співпрацюють.

На запитання журналіста, чи захищатиме НАТО Україну, Столтенберг відповів, що оскільки Україна не є частиною Альянсу, то не підпадає під дію положення про колективну оборону – п'яту статтю Північноатлантичного договору.

"Щоб бути членом НАТО, потрібно відповідати стандартам НАТО. Ми допомагаємо їм із модернізацією, боротьбою з корупцією, але щоб стати повноправним членом, на це мають погодитися усі 30 членів Альянсу, а в нас зараз немає консенсусу щодо запрошення України", – сказав Столтенберг.

Журналіст зазначив, що може згадати країни у складі НАТО, уряди яких "глибоко корумповані та недемократичні". Насправді, на думку Свона, країни Заходу не хочуть провокувати президента РФ Володимира Путіна, і "Путін бачить: щоб зупинити вступ країни до НАТО, потрібно на неї напасти".

Столтенберг зі свого боку зазначив, що Росія протестувала проти кожного розширення НАТО, але, незважаючи на її критику, нещодавно до Альянсу вступили Північна Македонія та Чорногорія.

"Невже вони просунутіші?" – зауважив Свон, висловивши сумнів у демократичності Туреччини, яка є членом НАТО.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна здобула статус партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане на заваді вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи Україна отримає план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще необхідно побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.