Голова Ради адвокатів України розповіла про ризики законопроєкту №3711 для суверенітету України
Механізм обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) у разі вирішальної участі представників іноземних держав, передбачений у законопроєкті №3711, порушує суверенітет України. Таку думку під час третього обговорення в межах національної дискусії "Доступ до правосуддя: реалії та перспективи" висловила голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України Лідія Ізовітова, пишуть "Українські новини".
Трансляцію вела у своєму YouTube Вища рада правосуддя (ВРП).
"У нас, адвокатів, постає основне запитання: чи буде судова влада після запропонованих змін незалежною, а правосуддя – якісним? Адже згідно із законопроєктом №3711... з'являється новий суб'єкт – конкурсна комісія, що складається з трьох представників – від Ради суддів України та трьох міжнародних експертів – від міжнародних організацій", – розповіла Ізовітова.
Вона зазначила, що в разі ухвалення законопроєкту, міжнародні експерти фактично матимуть право вирішального голосу в межах конкурсної комісії з добору членів ВККС, а Вища рада правосуддя буде зобов'язаною призначити обраного комісією кандидата.
"Тобто конституційному органу, Вищій раді правосуддя, тут відводиться виключно церемоніальна функція, що неприпустимо, – переконана голова Національної асоціації адвокатів України. – І про яке народовладдя при формуванні судової влади тут ідеться, де тут ст. 1 і 5 Конституції? Ці статті не лише не застосовують, їх навіть начебто не помічають. У нас що тепер, іноземці, міжнародні експерти проголошуються представниками України? Повне народовладдя! А як бути з державним суверенітетом України? Чому ми маємо ділити нашу суверенну державу, нашу народну владу з громадянами інших суверенних країн?"
Заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький додав, що конкурсну комісію наділяють функціями органу державної влади і водночас відповідальність за ці рішення чомусь покладають на ВРП.
"Виникає доволі цікава ситуація, коли рішення ВРП мають бути безальтернативно ухвалені в результаті прийняття рішення цієї конкурсної комісії щодо формування ВККС... Тобто ВРП бере за це на себе відповідальність", – сказав Маловацький.
Ізовітова зазначила, що альтернативний спосіб формування комісії – якщо в її склад не призначають міжнародних експертів – також викликає багато запитань. У такому варіанті трьох членів комісії має запропонувати уповноважений Верховної Ради з прав людини.
"Більшість у конкурсну комісію з відбору членів ВККС може здобути одна політична сила. Саме та політична сила, від якої призначено уповноваженого з прав людини. Отже, одна політична сила може корупційно сформувати судову владу в Україні. І це – ще один ризик у формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів", – пояснила вона.
Процедура звільнення членів ВККС також спричинює запитання, вважає Ізовітова, оскільки рішення про це буде ухвалювати не той орган, який їх призначав, а сама ВККС, і рекомендації про це комісія буде надавати Вищій раді правосуддя.
"При цьому в законі не зазначено, що ВРП має однозначно погодитися з такою рекомендацією ВККС чи може заперечити і відхилити її. Це дуже небезпечне явище для нашого суспільства", – переконана голова Національної асоціації адвокатів України.