Гордон виграв ще одну апеляцію у справі про російське громадянство Пальчевського G

У жовтні 2020 року на сайті "Цензор.НЕТ" опублікували матеріал, у якому стверджували, що в Пальчевського, який тоді балотувався в мери Києва, є російське громадянство, й оприлюднили копії документів. Відповідно до них, телеведучий отримав російський паспорт у 2006 році. За кілька днів Гордон записав відеоблог про Пальчевського, який виклав на свій YouTube-канал. У зверненні він посилався на публікацію "Цензор.НЕТ" про російське громадянство Пальчевського та висловлював припущення, що телеведучий може бути офіцером російських спецслужб.

Пальчевський звернувся до суду. 10 грудня 2021 року Шевченківський районний суд Києва вирішив, що інформація, яку поширили "Цензор.НЕТ" і Гордон, є неправдивою і "принижує честь, гідність та ділову репутацію Пальчевського". Відповідачі оскаржили це рішення.

22 лютого Київський апеляційний суд вирішив скасувати рішення суду першої інстанції "в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Пальчевського", інформацію, яку опублікували "Цензор.НЕТ" і Гордон.

Постанова набула чинності в день ухвалення, але протягом місяця її можуть оскаржити у касаційному порядку у Верховному Суді.

Це вже друге таке судове рішення. 20 грудня 2022 року Київський апеляційний суд також задовольнив апеляційну скаргу Гордона на рішення Шевченківського районного суду Києва від 14 червня. Позов стосувався заяв Гордона в ефірі телеканала "Україна 24", що в Пальчевського є російське громадянство і що він поширює проросійські наративи. Шевченківський райсуд став на бік Пальчевського і вирішив, що ця інформація принижує його честь, гідність і ділову репутацію, але згодом апеляційна інстанція скасувала це рішення.

Контекст:

Пальчевський народився 1961 року в Києві. Закінчив Військовий інститут іноземних мов у Москві, потім працював перекладачем у Лаосі. За словами Гордона, цей інститут "був кузнею кадрів для ГРУ Генштабу збройних сил Радянського Союзу, потім Росії". 1995 року Пальчевський балотувався до Держдуми РФ. У середині 2000-х переїхав до України. У Києві заснував медичний центр Eurolab, займався політикою та паралельно працював на телебаченні.

Уперше скандал про наявність російського громадянства у Пальчевського спалахнув у 2010 році, коли в Україні його призначили першим заступником міністра у справах сім'ї, молоді та спорту. За офіційними даними, Пальчевський набув українського громадянства у серпні 2009 року, а у вересні 2009 року подав декларацію про відмову від громадянства РФ, писало LB.ua у 2010 році з посиланням на інформацію уряду. Водночас тодішній віцепрем'єр-міністр Володимир Сівкович зазначав, що згідно із російськими законами така декларація не припиняє громадянства Росії. У Міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорту тоді стверджували, що "Пальчевський є громадянином України та не є громадянином жодної іншої держави".

2020 року видання "Цензор.НЕТ" випустило розслідування про Пальчевського. За даними журналістів, усі діти бізнесмена були народжені на території Росії, у РФ живе його брат із дружиною, які в соцмережах розміщують пропутінські та "кримнашистські" матеріали, а його племінник – член "Единой России". Видання не змогло встановити, чи позбувся Пальчевський російського громадянства, і зазначило, що "питання про свій паспорт/паспорти Пальчевський, як правило, заговорює або закрикує".

Гордон звернув увагу, що після повномасштабного вторгнення Росії про Пальчевського в Україні взагалі нічого не чути (наприклад, його сторінка у Facebook в Україні наразі недоступна). "Щось він не таврує Росії, не таврує [президента РФ Володимира] Путіна. Щось я цього не бачу. Що, порядку денного немає такого?" – сказав Гордон.