Група "За майбутнє": Влада торгує економічним суверенітетом в обмін на кредитні подачки
Перемовини із кредиторами потрібно проводити з позиції національних інтересів, заявили в депутатській групі "За майбутнє", яка напередодні в Раді не підтримала ратифікації меморандуму і кредитної угоди між Україною та Євросоюзом про макрофінансову допомогу на загальну суму €1,2 млрд.
Депутатська група "За майбутнє" 25 серпня не підтримала законопроєкту про ратифікацію меморандуму щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського союзу в сумі до €1,2 млрд.
У політичній силі зазначили, що цей транш, за який проголосувала більшість у парламенті, стане п'ятим протягом останніх семи років і додасть ще €1,2 млрд до тих €3,81 млрд, що Україна вже винна ЄС.
Співголова групи Тарас Батенко заявив, виступаючи із трибуни, що посилення зовнішнього управління країною і збільшення залежності України від зовнішніх кредиторів є неприпустимим.
"Виділення першого траншу відбудеться тільки за умови виконання зовнішніх зобов'язань перед МВФ. А це розпродаж за безцінь української землі, продовження знищення медичної сфери, скорочення кількості шкіл і заборона лібералізації податкової системи", – цитує політика пресслужба.
Лідер партії "За майбутнє" Ігор Палиця додав, що такі кредити не є цільовими, а всі попередні кошти було витрачено на "проїдання".
"Кредит, який треба повертати, – це не найгірший результат такого рішення. У кредитні угоди вносяться умови, які обмежують економічний суверенітет України. Тобто фактично українська влада торгує економічним суверенітетом в обмін на кредитні подачки", – заявив він.
У партії зазначили, що за кредитним договором усі централізовані закупівлі лікарських засобів, медичних виробів і засобів індивідуального захисту потрібно передати новому держпідприємству "Медичні закупівлі України".
"За аналогією з іншими такими підприємствами, можна припустити, що у контролюючий орган увійде більшість іноземців. Такі "варяги" лобіюватимуть свої інтереси замість українських. Під прикриттям боротьби з корупцією допускається втручання сторони ЄС у роботу судових і правоохоронних органів. Україна вже взяла на себе зобов'язання створити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України з міжнародною участю, комісію з питань етики, яка оцінюватиме членів Вищої ради правосуддя, тощо", – написано в повідомленні депутатської групи.
Палиця вважає, що в Євросоюзу немає мети допомагати Україні.
"Якби ЄС дійсно хотів допомогти Україні, то краще б він скасував 36 квот на експорт українських товарів до Європи. Нам не потрібні кредитні подачки, нам потрібна можливість самим заробляти на себе. ЄС не будував би "Північний потік – 2", а модернізував би українську ГТС. Чи не купував контрабандний ліс-кругляк, а сприяв його переробці в Україні, даючи створити додану вартість і робочі місця. Із ЄС та з іншими міжнародними фінансовими організаціями, включно із МВФ, потрібно проводити перемовини не з позиції меншовартості, вислужуючись за черговий транш, а з позиції національних економічних інтересів", – сказав політик.
Свою позицію депутатська група також опублікувала у Facebook.
Верховна Рада на позачерговому засіданні 25 серпня ратифікувала меморандум і кредитну угоду між Україною та Євросоюзом про макрофінансову допомогу на загальну суму €1,2 млрд.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписав цей меморандум і кредитну угоду з Єврокомісією наприкінці липня 2020 року. Він заявляв, що це найбільший транш Єврокомісії в межах "виняткової" програми макрофінансової допомоги, яка передбачена для 10 країн і спрямована на подолання негативних наслідків пандемії коронавірусної інфекції.
Україна має отримати цю суму двома траншами по €600 млн.