"Я назавжди засвоїв той урок". Кучма розповів про найтривожніший для нього момент Помаранчевої революції

"Я визнаю, що свого часу Майдан став для мене несподіванкою. Приділяючи основну увагу економіці, я недооцінював динаміку суспільних процесів. Я думав, що якщо у країні хороша економічна ситуація й усе в порядку з політичними свободами (а було ж саме так), то люди не мають підстав для невдоволення. Повторюся, я недооцінив рівень запиту зрілого, рефлексуючого суспільства, яке склалося в Україні за роки мого президентства", – сказав він, продовжуючи думку про те, що для влади важливо запобігати поляризації й розколам у суспільстві більше, ніж запобігати протестам проти неї самої. 

За словами Кучми, найтривожнішим для нього моментом Помаранчевої революції 2004 року став листопадовий день, коли Партія регіонів звозила до Києва своїх прибічників, "щоб імітувати "Майдан навпаки".

"Зазвичай вони не пересувалися далі залізничного вокзалу й, помітингувавши, поверталися додому. Але якось Янукович, виступаючи на черговому мітингу, закликав своїх прихильників іти розблоковувати державні установи й розбиратися з "помаранчевими", які стояли там. І натовп "гостей столиці", розігрітих не лише полум'яними промовами [тодішнього кандидата у президенти Віктора] Януковича, сунув у бік Майдану. Коли я дізнався про це, я миттєво й назавжди усвідомив різницю між Майданом і громадянським протистоянням", – додав експрезидент.

Кучма каже, що був упевнений, що суттєвих зіткнень між учасниками Майдану й силовиками не буде, бо він "віддав чіткий наказ про те, що сила проти мітингувальників застосовуватися не може".

"Але я нічого не міг гарантувати у випадку, якби "донецькі" таки дійшли до Майдану. Ось у чому різниця: влада може регулювати майдани, стримуючи себе (на жаль, не завжди, як показав 2014 рік), бо вона є дійовою особою цього конфлікту. А вплинути на конфлікти всередині суспільства, коли вони вже розгорілися, їй набагато важче, – додав він. – У той день я застосував усі важелі, щоб якнайшвидше зупинити агресивний натовп і повернути його на вокзал. Я назавжди засвоїв той урок". 

Війна, як сподівається Кучма, зробила українське суспільство ще більш зрілим і відповідальним. 

"Воно усвідомило життєву необхідність власної сильної держави, які б рахунки до неї воно не виставляло. Не для того наші люди з перших годин російської навали йшли на фронт і в тероборону, не для того вони сьогодні віддають ледь не останнє на збори для війська, щоб завтра власними руками поставити під загрозу те, що захищають. Адже навіть якщо припустити, що наслідки Майдану будуть цілковито позитивними, все одно в момент, коли він відбувається, держава неминуче послаблюється. Росія вже скористалася із цього у 2014 році й, безумовно, у випадку повторення зробить усе, щоб нанести нам найпотужніший удар. Тож, сподіваюся, й у влади, й у суспільства вистачить мудрості й інстинкту виживання, щоб не допустити нових майданів", – підсумував експрезидент. 

Контекст:

21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія України оголосила попередні підсумки другого туру президентських виборів, згідно з якими з перевагою у 3% переміг Янукович. Після цього в Україні почалися масові протести, відомі під назвою Помаранчева революція. Верховний Суд України визнав підсумки голосування у другому турі сфальсифікованими й ухвалив рішення повторно провести голосування. У підсумку перемогу на президентських виборах 2004 року здобув Віктор Ющенко.