Яценюк: Я не скажу, що НАТО зробив усе, що міг. Він міг зробити більше. З точки зору НАТО, вони зробили більше, ніж вони очікували
"Україна отримає прискорену процедуру членства в НАТО, яка була застосована для Фінляндії і для Швеції. Друге – є рішення "Великої сімки" про те, що вона фактично буде забезпечувати безпеку для України. Це ніякі не гарантії безпеки. Гарантії безпеки для України – це тільки ст. 5 Вашингтонського договору. Це гарантії допомоги, військової допомоги для України. Це неймовірний пакет, просто неймовірний. Третє – це дуже жорсткий антиросійський підхід у всіх рішеннях НАТО, дуже жорсткий підхід", – наголосив Яценюк.
Він зазначив, що це не членство в НАТО, на яке багато хто в Україні розраховував, проте країни Альянсу, на думку політика, зробили максимум із того, що могли зробити на цьому етапі.
"Я не скажу, що НАТО зробив усе, що міг. З моєї точки зору, вони могли зробити більше. З точки зору НАТО, вони зробили більше, ніж вони очікували. Тому що на терезах що? На терезах знаходиться безпека Європи, безпека країн – членів НАТО – це безпека й військова, і фінансова, й економічна, і продовольча. На терезах лежить узагалі Статут Організації Об'єднаних Націй, залишки світового порядку після Другої світової війни, боротьба з тероризмом. На терезах лежить боротьба з геноцидом, який розпочала Росія проти України. Це з одного боку. З іншого боку – на цих же терезах небезпека або вірогідність початку ядерної війни країною-агресором РФ, небезпека загострення конфліктів, у які вступлять інші країни на стороні Росії. Так, це все є. Але коли ми зважимо, то, у принципі, перший кошик завжди буде важчий. Вони зробили максимум, що вони могли зробити на тому етапі. Так, як і ми робимо сьогодні максимум, що ми можемо робити", – заявив Яценюк.
Він не відкидає, що Росія може розв'язати ядерну війну.
"У країн – членів НАТО був історичний шанс взагалі повністю відновити світовий глобальний порядок, встановлений після Другої світової війни, і навіть розпочати нову сторінку світового порядку, де чітко написано: той, хто порушує Статут, той, хто порушує кордони, той, хто веде агресивну війну, – той буде покараний, і ми як військово-політичний союз беремо на себе цю відповідальність, тому що ми захищаємо світовий порядок, право, справедливість, ми захищаємо тих, на кого напали. І, в принципі, це було б рішення, яке б узагалі змінило парадигму історії, як на мене. Але для цього рішення була потрібна згода всіх країн – членів НАТО. Це перше. Друге – для цього рішення треба було мати іншу калькуляцію. А одна із ключових калькуляцій у такому рішенні, що якщо Україна стане зараз членом НАТО, то Росія розпочне ядерну війну і втягне країни – члени НАТО в безпосередній воєнний конфлікт, у тому числі ядерний. Я не виключаю цього. Якщо в Росії є один із найбільших світових ядерних потенціалів, і це може бути", – пояснив Яценюк.
Контекст:
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня, ідеться, що Україні для вступу до блоку вже не потрібен план дій щодо членства, але поки в ньому немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення до вступу в Альянс, коли союзники погодяться із цим і будуть виконані відповідні умови", – зазначили в комюніке.
Президент України Володимир Зеленський підсумки саміту назвав "гарними, але не ідеальними". "Якби було запрошення – вони були б ідеальні", – уточнив президент.
Водночас 12 липня на підсумковій пресконференції Зеленський зазначив, що на саміті в Литві Україна отримала "недвозначність того, що вона буде в НАТО". "Простою мовою: у той момент, коли закінчиться війна, Україну точно запросять в НАТО і Україна точно стане членом союзу", – заявив президент.
Президент США Джо Байден під час зустрічі із Зеленським на полях саміту НАТО 12 липня заявив, що "з нетерпінням чекає того дня, коли... ми офіційно святкуватимемо членство [України] в НАТО".
16 липня в інтерв'ю телеканалу CBS радник Байдена з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що Україна стане членом НАТО і цього не обговорюють.
Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня 2023 року підписало 23 країни з 31, що входить до блоку.