Кабмін закликав МВС і СБУ розслідувати події біля Офісу президента
У Кабінеті Міністрів України заявили, що засуджують вандалізм і наругу над державними символами під час акції протесту біля Офісу президента.
Кабінет Міністрів України опублікував сьогодні спільну заяву членів уряду із закликом до Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України розслідувати події біля Офісу президента, які відбулися 20 березня.
"Конституція України гарантує право громадян на мирне зібрання та демонстрації. Таке право – один зі стовпів сучасної представницької демократії. Водночас члени Кабінету Міністрів України рішуче засуджують вандалізм і наругу над державними символами під час акцій протесту", – ідеться в заяві.
У Кабміні заявили, що події поблизу Офісу президента неприйнятні й суперечать європейським цінностям, які закріплені в Конституції України.
"Уряд закликає всіх громадян утримуватися від подібних дій і реалізовувати свої права виключно у мирний спосіб. Очікуємо від МВС і СБУ проведення розслідування подій 20 березня і надання їм відповідної правової оцінки", – підкреслили в уряді.
У Києві 20 березня під будівлею ОП провели акцію на підтримку активіста Сергія Стерненка. Її учасники запускали фаєри і феєрверки, підпалили табличку "Президент України", розбили вікна і закинули фаєр усередину будівлі. В ОП заявили, що дії учасників мітингу завдали збитків на 2 млн грн.
Під час акції затримали одну людину, їй висунули обвинувачення в хуліганстві.
Заступник міністра МВС Антон Геращенко заявив, що у провокаторів був план щодо кровопролиття, але поліція не допустила цього. Також, за словами заступника глави МВС, зацікавленою особою у провокаціях під ОП є експрезидент України Петро Порошенко. У "Європейській солідарності" заявили, що це дезінформація.
Організатор акції Сергій Філімонов стверджує, що бити вікна в ОП у планах мітингувальників не було.
Стерненка 23 лютого 2021 визнали винуватим у справі про викрадення ексдепутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Його засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дали й іншому фігуранту справи Русланові Демчуку. Обох заарештували в залі суду.
Справу, у якій фігурує Стерненко, розслідували із 2015 року. Його і Демчука заарештовували, але згодом випускали під заставу.
Стерненко заперечує причетність до інциденту. Активіст писав у Facebook 17 лютого 2021 року що єдиний доказ у справі – свідчення Щербича. За даними прокуратури, у справі фігурують також протоколи огляду місця події та судові експертизи. Захист Стерненка наполягав, що їх провели з численними порушеннями. Зокрема, до слідчого експерименту слідчі залучили свідка, імені якого не назвали і не викликали на слухання в суді, будинок Стерненко обшукували без присутності адвоката, а експертизу шумового пістолета, за словами адвокатів, провели некоректно, писав "Бабель".
Після рішення суду і взяття Стерненка під варту в кількох містах України провели акції протесту, зокрема в Одесі, Житомирі та Києві під Офісом президента. На Банковій протести закінчилися сутичками із правоохоронцями. Поліція затримала 17 учасників протесту, щонайменше сімох людей було травмовано. Опіки очей дістало 27 поліцейських і нацгвардійців. Після цього провели ще кілька мітингів на підтримку активіста.