Колишні в'язні Кремля передали Блінкену листа: просять вимагати від Росії звільнення ув'язнених українців

Колишні в'язні Кремля закликали Блінкена на всіх перемовинах із Росією вимагати безумовного звільнення громадян України
Фото: EPA
Колишні політв'язні Кремля під час візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва передали йому в Михайлівському соборі лист. Про це повідомив у Facebook один із них, нині перший заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко.

"Ми, колишні політв'язні Кремля, звертаємося до вас як до авторитетного політичного діяча і просимо США та країни Заходу під час контактів із Росією висувати чітке послання про безумовне звільнення громадян України як демонстрацію довіри для подальших перемовин із будь-якого приводу", – ідеться в листі.

Автори листа подякували держсекретареві за підтримку України Сполученими Штатами і нагадали, що ще 109 громадян України досі перебувають у російських в'язницях на території окупованого Криму або на території РФ, 230 – на тимчасово окупованій території Донбасу. Російська влада продовжує шантажувати українську владу зривом обміну полоненими.

"Особливо критичне становище складається з кримськими ув'язненими", – зазначено в тексті. Автори зазначають, що кримські в'язні з нав'язаним російським громадянством позбавлені правової та консульської підтримки; окрім того, якщо доля полонених на Донбасі так чи інакше є на порядку перемовин тристоронньої контактної групи, то кримські полонені "забуті всіма".

Ініціатори звернення нарікають на "бездіяльність і безсилля української влади", яка не дозволяє вимагати безумовного звільнення всіх своїх громадян як передумову для перемовин із Кремлем.

Листа, окрім Сущенка, підписали Олег Сенцов, Ахтем Чийгоз, Володимир Жемчугов, Ігор Козловський і Павло Гриб.

Чи є у США можливості вплинути на Росію у сфері звільнення політв'язнів українців, також запитали Блінкена в інтерв'ю "Радіо Свобода".

Він відповів, що США загалом "дуже стурбовані випадками, коли влада однієї країни самовільно затримує громадян інших країн, тримає їх у заручниках або утримує політичних в'язнів". За його словами, у таких випадках Америка працює спільно з багатьма країнами світу, "щоб мати сильні позиції на противагу", і якщо є можливість вплинути на уряд тієї країни, яка утримує людей, робить це.

"Тому, якщо така можливість буде, ми нею скористаємося", – пообіцяв держсекретар США.

Контекст:

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня 2020 року. Бойовики звільнили 20 осіб, українська влада передала їм 14. У грудні представник Донецької області в українській делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі, журналіст Сергій Гармаш розповідав, що окупанти блокують обмін.

У лютому 2021 року українська омбудсменка Людмила Денісова заявляла, що перемовини з обміну утримуваними особами між Україною і Росією практично заморожено через позицію Російської Федерації.

За даними Денісової станом на 22 квітня, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей незаконно утримують 280 громадян України, ще 258 осіб вважають зниклими безвісти.

Росія, за інформацією Денісової, з політичних мотивів переслідує 133 громадян України, з яких 114 перебувають в ув'язненні (99 – безпосередньо в РФ, 15 – у тимчасово окупованому Криму). Більшість із них, 78 осіб, – це громадяни України кримськотатарської національності.

Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьбу з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.