Конституційний Суд України перевірить на відповідність закону ратифікацію Харківських угод, які залишили в українському Криму Чорноморський флот РФ

Суддею-доповідачем у справі призначено Сергія Головатого
Фото: Конституційний Суд України / Facebook
Конституційний Суд України повідомив 14 квітня про відкриття провадження у справі про конституційність схвалення парламентом договору між Україною і країною-агресором Росією щодо перебування Чорноморського флоту РФ на території України у 2010 році.

Провадження розпочато за зверненням 49 народних депутатів України. Вони просять КС надати висновок про конституційність ратифікації через ухвалення закону "Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 27 квітня 2010 року №2153-VI.

"Суб'єкт права на конституційне звернення твердить, що невідповідність оспореної угоди "принципам забезпечення національної безпеки, відсутність нормативно-правової бази для вчинення міжнародної угоди такого змісту, а також невідповідність вказаної угоди ст. 17 Основного закону України" є підставою для визнання цієї угоди неконституційною", – ідеться у повідомленні.

На одному із засідань Велика палата суду визначить форму конституційного провадження у цій справі, суддею-доповідачем у справі призначено Сергія Головатого.

Контекст:

21 квітня 2010 року у Харкові на той момент чинний президент Віктор Янукович підписав від імені України угоду між Україною і РФ. Цим документом на 25 років продовжили термін перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі. З боку Росії документ підписав президент РФ Дмитро Медведєв.

Ратифікацію Харківських угод 27 квітня 2010 року супроводжували бійка у Верховній Раді, димові шашки та кидання яєць у президію.

Відповідно до угод Україна діставала знижку на газ у розмірі 30% в обмін на пролонгацію перебування Чорноморського флоту Росії на території України з 2017-го до 2042 року. Як пояснювали у ДБР, фактично ніякої знижки не було, оскільки за рік до цього Росія збільшила ціну на газ удвічі.

У січні 2021 року Держбюро розслідувань через підписання документа повідомило Януковича про підозру в держзраді, у травні цього року суд дозволив його арешт. Миколі Азарову, який очолював уряд у період підписання угод, оголосили підозру у цій справі у березні 2021 року, у жовтні його заочно заарештували.

У липні 2022 року про підозру у здійсненні державної зради під час розроблення проєкту Харківських угод повідомили колишніх міністра юстиції Олександра Лавриновича та міністра закордонних справ Костянтина Грищенка.