Корнієнко: Навряд ми побудуємо в Україні комунізм. Але можна дивитися на управлінські принципи в Китаї
"Зрозуміло, що весь ЄС дає більше експорту, але окремо жодна європейська країна не має з нами такий товарообіг. Специфіка побудови влади в КНР така, що там існує монопартійність. Якраз Комуністична партія Китаю відіграє досить серйозну роль в управлінні країною. Не зважати на це і робити вигляд, що торгівля з найбільшим торговельним партнером буде сама якось відбуватися, теж неправильно. Ми маємо займатися дипломатією", – пояснив депутат.
Корнієнко додав, що ідеології в Україні змінювати не збираються.
"Зрозуміло, що навряд ми побудуємо в Україні комунізм. Уже пробували – не вийшло. [...] Але можна дивитися на управлінські принципи або планування в Китаї. Треба відкинути наші політичні нюанси й почитати їхню програму на наступні п’ять років, яку прийняли Всекитайські збори народних представників. Там ідеться про те, що потрібно робити, щоб китайські екіпажі могли висаджуватися на Марсі, що необхідно подвоїти кількість швидкісних доріг та будувати підводні міста. Нам варто подивитися, як люди займаються економічним плануванням, як працюють над збільшенням своїх ринків збуту, експортом, імпортом", – підкреслив він.
Контекст:
Китай, за даними Центру економічних і ділових досліджень, який базується у Великобританії, зараз є другою економікою у світі після США. Але за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж очікували) Китай обжене США й очолить рейтинг.
У 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) і експортувала в Китай (на $7,1 млрд).
Глава МЗС України Дмитро Кулеба зазначав, що 2019 року Китай вперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично в нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом... Але водночас бізнес цвіте яскравим кольором", – цитував його "Укрінформ".
Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини у країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини трапляються і в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно й демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження і інтернет-цензуру.
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія вважає, що принципи партії монобільшості у Верховній Раді і Комуністичної партії Китаю багато в чому збігаються.
Ця заява Арахамії з'явилася на тлі скандалу, пов'язаного з можливим тиском Китаю на Україну. За даними агентства Associated Press, Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН з прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу. За даними агентства, Пекін у такий спосіб домагався відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис таки відкликала, але публічно своїх дій не пояснила. Кулеба заявив, що в цій темі в публічному просторі "видна верхівка верхівки айсберга" і що "історія ще не відіграна".