Кубраков про законопроєкт №5655: Усі дії у будівельному процесі буде зафіксовано. Цього бояться і забудовники, і чиновники

Він підкреслив, що вимагання хабарів на всіх етапах будівельного процесу потроху стало нормою і багато забудовників та представників місцевої влади чудово почувалися в таких умовах.

"З одного боку, це заважає вийти на будівельний ринок конкурентам, а з іншого – створює постійний корупційний потік у кишені місцевої влади, яка гарантує десятку компаній можливість будувати все, що заманеться і де заманеться. Як наслідок, у кожному місті є "свої" будівельні компанії. У великому місті 7–10 великих забудовників, три – п'ять середніх і два – три маленькі. Фактично це закритий клуб, в якому поділені райони, ділянки, проєкти, потенційні покупці. Така ситуація і призвела до того, що українські міста перетворилися на рандомну забудову, де двоповерхові будинки межують із 25-поверховими монстрами, які підключені до старих каналізаційних та електричних систем", – пояснив Кубраков ситуацію, що склалася.

За його словами, з ухваленням містобудівної реформи місцева влада матиме все, що потрібно, щоб зупиняти незаконні забудови.

"І буде відповідальність за мовчазні погодження будівництва "примар", які ніколи не будуть введені в експлуатацію чи під'єднані до електромереж. Це справедливо. Зокрема, №5655 надає додаткові повноваження органам місцевого самоврядування. Разом із повноваженнями вони отримують порядок, що робити з незаконним будівництвом, як діяти з таким об'єктом, як зупиняти. Тепер ніхто не зможе сказати: вибачте, у нас тут незаконна будівля, яка будується в центральній частині міста, і ми не можемо це зупинити, бо в нас немає повноважень. Усе. Є повноваження, є інструменти, є відповідальність, – зазначив Кубраков. – І тепер місцева влада в особі конкретної посадової особи повинна буде реагувати на незаконні будівництва. А не отримувати з них корупційні гроші, які потім легко витрачаються на супротив реформі".

Віцепрем'єр заявив, що також законопроєкт нарешті створює умови, за яких міста не обійдуться без генерального плану.

"Його відсутність дозволяла нечистим на руку чиновникам надавати дозволи на будівництво будь-де. Але тепер, в умовах максимальної прозорості та контролю громадськістю, чиновники не зможуть щось провести повз очі містян. Реформу містобудівної галузі ми вважаємо революційною. Усе, що зараз відбувається в паперовому вигляді, буде відбуватися в одній IT-системі, кожна дія або бездіяльність учасника будівельного процесу буде зафіксована в системі. А це те, чого саме бояться і забудовники, і місцеві чиновники", – наголосив Кубраков.

Проти прозорої системи виступає будівельна мафія, упевнений він.

"Вона хоче залишити все, як є: можливість надавати погодження на будь-які забудови, нищення історичних пам'яток та будівництво хмарочосів у приватній забудові за гроші. Саме так працює система будівельного контролю у містах, і ви самі маєте змогу на власні очі подивитися, до чого це призвело. Зараз ми маємо в руках усі інструменти для зміни існуючого безладу. Я офіційно запрошую фахову експертну громадськість долучитися до імплементації реформи, працювати разом із нами над підзаконними актами для впровадження закону. Це потрібно робити вже зараз. Зволікання і саботаж реформи відкинуть країну на десятиліття назад", – підсумував віцепрем'єр-міністр.

Контекст:

Верховна Рада підтримала проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" у першому читанні 1 липня 2021 року. Автори документа запропонували зміни до шести кодексів та 21 закону. Вони розраховують, що ухвалення проєкту закону не лише дасть змогу знизити корупційні ризики та підвищити публічність і прозорість у цій галузі, а й чітко визначить права, обов'язки, відповідальність учасників будівництва.

1 грудня 2022 року парламент зняв із розгляду законопроєкт. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.

13 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт у цілому. За нього проголосувало 228 депутатів.