Кулеба і Блінкен обговорили ескалацію Росією ситуації на окупованих територіях, уздовж українського кордону та в інформпросторі – МЗС України

"Росія стягує війська не просто до кордону з Україною, а по суті, до кордону демократичного світу. За ним на тисячі кілометрів на північ та схід демократії немає. По суті, Україна вже понад сім років захищає і себе, і демократичний світ від агресії авторитарної Росії", – заявив Кулеба.

Блінкен, як повідомили у МЗС, запевнив Кулебу, що США "непохитно стоять на боці України" в її протидії російській агресії та боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності.

"Співрозмовники погодилися з необхідністю докласти спільних зусиль задля стримування Москви від подальшої ескалації та будь-яких воєнних авантюр і обговорили низку практичних кроків у цьому напрямі. Сторони приділили особливу увагу дієвим шляхам поглиблення військово-політичної співпраці та розширення стратегічного партнерства України та США. Дмитро Кулеба та Ентоні Блінкен погодилися, що Москва має негайно припинити провокації, знизити напругу на кордоні та підтвердити відданість режиму припинення вогню на сході України. Державний секретар окремо відзначив мудрість та виваженість України у ситуації, що склалася", – ідеться в повідомленні.

Глави зовнішньополітичних відомств також обговорили шляхи "більш активного залучення США" у процес політико-дипломатичного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту, зазначили у МЗС України.

"Співрозмовники приділили окрему увагу подальшим внутрішнім трансформаціям України, зокрема необхідним для вступу в НАТО", – додали у відомстві.

Держдепартамент США повідомив, що Блінкен "підтвердив незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України перед обличчям тривалої агресії Росії".

"Держсекретар висловив стурбованість навмисними діями Росії з ескалації напруженості у відносинах з Україною, зокрема за допомогою її агресивної риторики та дезінформації, почастішання порушень режиму припинення вогню і пересування військ в окупованому Криму та поблизу кордону з Україною. Держсекретар Блінкен і міністр закордонних справ Кулеба обговорили важливість просування верховенства закону й економічних реформ для зміцнення інститутів України, підтримки зусиль із боротьби з корупцією та реалізації її прагнень до євроатлантичної інтеграції", – ідеться в заяві.

Перед зустріччю Блінкен заявив журналістам, що зараз "фіксують найбільшу концентрацію російських сил на кордоні з Україною із 2014 року, і це викликає глибоку занепокоєність не тільки України, а й Сполучених Штатів, а також багатьох союзників і партнерів".

"Міністр закордонних справ щойно прибув із засідання НАТО, і протягом найближчих днів я проконсультуюся з нашими найближчими союзниками та партнерами по НАТО щодо ситуації", – додав він.

Кулеба заявив, що зустріч із Блінкеном "украй своєчасна з урахуванням того, що відбувається вздовж українського кордону з Росією та на окупованих територіях Криму, України".

"Я думаю, що це гарний символ, що ми зустрічаємося тут, у Брюсселі, на полях заходів і зустрічей НАТО, тому що це ще раз підтверджує дуже простий сигнал, що євроатлантичні країни підтримують Україну в її складній ситуації. А Україна дотримується принципів і цінностей євроатлантичної спільноти. І я впевнений, що те, що вже було сказано публічно та дипломатичними каналами на адресу Росії у відповідь на її агресивні дії, буде підкріплено діями, які дадуть зрозуміти Росії, що ціна її агресії проти України буде дуже високою. І сьогодні ми будемо обговорювати, як ми можемо спільно забезпечити стабільність і запобігти подальшій російській агресії проти України", – заявив глава МЗС України.

Контекст:

2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".

1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Прессекретарка президента України Юлія Мендель розповіла 11 квітня, що цього року вже загинуло 26 українських військовослужбовців, після цього загинуло ще двоє.

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.

Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною найбільша із 2014 року. Мендель 12 квітня повідомила, що на східному кордоні з Україною РФ розмістила більше ніж 40 тис. військовослужбовців, стільки ж російських військових перебуває в окупованому Криму.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня визнав, що до "західних рубежів" Росії перекинуто дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ. За його словами, вони беруть участь у "контрольній перевірці військ". Він також заявив, що Росія "вживає заходів" у відповідь на "загрозливу військову діяльність НАТО".