Кулеба: Прокричати, що ми визнаємо Лукашенка чи не визнаємо, – примітивно. Головне, щоб на Україні мінімально позначилася білоруська криза
Контакти між офіційними представниками України і Білорусі поставлено на паузу через драматичні процеси в цій країні, де багато хто звинувачує президента Олександра Лукашенка у фальсифікації виборів. Завдання України – щоб не постраждали міжлюдські та економічні відносини з Білоруссю, заявив глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
Україна поставила на паузу офіційні контакти з Білоруссю до закінчення політичної кризи в цій країні, сказав в інтерв'ю "Радіо Свобода" міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
"Ми ухвалили рішення поставити на паузу контакти, зустрічі між міністерствами, відомствами, яких дуже багато традиційно, які є регулярними і непомітними, вони навіть у новини не потрапляють, тому що це якісь рутинні справи двох сусідніх держав. Оце все ми поставили зараз на паузу для того, щоб дочекатися спокійно врегулювання політичної кризи і вже тоді дивитися, як далі вибудовувати відносини з Білоруссю", – заявив міністр.
Основною причиною того, що відбувається, Кулеба вважає тиск на президента Білорусі Олександра Лукашенка у зв'язку з інтенсифікацією спроб Росії створити Союзну державу.
За словами українського міністра, не можна забувати про міжлюдські та економічні контакти з Білоруссю.
"Вийти і сказати гасло "Ми не визнали Лукашенка", а чи вийти і сказати, що визнали Лукашенка, то це примітивізація процесу. Наша задача не гаслами говорити, а конкретними діями захищати свою країну. У нас 1084 км спільного кордону з Білоруссю. У нас безкінечна кількість родинних зв’язків. У нас купа громадян України на території Білорусі. У нас глибоко пов’язані економіки. 5 мільярдів доларів – товарообіг. За деякими товарними позиціями експорт із Білорусі до України є критично важливим для нашої держави", – зазначив Кулеба.
"Ми маємо зробити так, що як би не закінчилася ця криза, Україна зазнала мінімально негативного впливу цього процесу", – додав він.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента, які тривали з 4-го до 9 серпня, сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув чинний глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів було затримано понад 7 тис. демонстрантів (багатьох із них уже відпустили), сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло чотири учасники мітингів.
Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ні вільними, ні справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників. Україна приєдналася до декларації ЄС.
Лукашенко вважає, що протести в Білорусі організували "люди з-за кордону", зокрема з України. Міноборони Білорусі звинуватило Україну в "підігріванні деструктивних сил" на білоруській території.
Кулеба говорив, що недружня риторика з боку чинної влади Білорусі на адресу України триватиме, поки РФ "ефективно контролює події" в цій державі.