Кулеба розповів про зустріч із Сійярто, під час якої вони "чесно відповідали на запитання один одного". Сійярто теж розповів

"Ми говорили годину. Була дуже довга, щира розмова. Ми давно одне одного знаємо, хоча дійсно з початку повномасштабного вторгнення Росії вперше так сіли і ґрунтовно поговорили. Ми чесно відповідали на запитання один одного", – написав український дипломат.

Він зазначив, що головною темою було рішення Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство України в Європейському союзі.

"Розумію, що всі чекають відповідь: "Так чи ні?" Дайте трохи часу. Я зараз буду доповідати президенту [України Володимирові] Зеленському. Петер буде доповідати своєму прем'єр-міністру [Вікторові Орбану]. Між тим, хочу дати один сигнал. Я чітко сказав Петеру: "У нас спільне майбутнє в Європі. Ми маємо туди якнайшвидше дійти. Разом", – підкреслив Кулеба.

Про спілкування з Кулебою Сійярто написав у Facebook із Брюсселя.

"До лютого минулого року відносини тривали, ми багато зустрічалися, багато обговорювали, багато розмовляли, просто тому, що обидва хотіли налагодити відносини між Угорщиною й Україною. Це був важкий період для двосторонніх відносин", – зазначив угорський дипломат.

Він підтвердив, що обговорював із Кулебою, зокрема, євроінтеграцію України.

"Сказав колезі, що це для нас не тактичне питання, а рішення, яке має історичне значення для майбутнього всього Євросоюзу. Пропозиції щодо рішення не підготовлено, Єврокомісія практично не здогадується про вплив членства України в ЄС на всю громаду. Досить подумати, які некеровані проблеми спричинило попереднє рішення Єврокомісії щодо транзиту зерна або скасування обов'язкового ліцензування українських вантажів", – заявив Сійярто.

Він вважає, що "Єврокомісія не завершила підготовчої роботи, яка могла б гарантувати, що Україна продовжить переговори про вступ у взаємовигідний спосіб".

"Звичайно, ми говорили і про закон щодо меншин, а я також сказав колезі, що Угорщина очікує повернення до умов 2015 року. Проте точно, що ми обидва залишаємося відданими подальшому розвитку двосторонніх відносин", – підкреслив Сійярто.

Контекст:

Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила стурбованість про майбутнє угорської меншини в Україні.

Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.

Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.

Після того як Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт, рекомендуючи розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо вступу в ЄС, в уряді Угорщини пригрозили накласти вето на саміті Євросоюзу 14–15 грудня, який має затвердити це рішення ЄК.

У Раді національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в цьому питанні" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.

8 грудня Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів із прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський.