Лавров заявив, що "не нав'язуючись" пропонував Блінкену "обнулити" заходи США проти російських дипломатів

За словами Лаврова, першим "зовсім не складним кроком" для нормалізації відносин могло б стати "обнулення" заходів щодо обмеження роботи дипломатів Росії у США. Він заявив, що Росія пропонувала це адміністрації президента США Джо Байдена відразу після вступу його на посаду.

Також Лавров сказав, що "не нав'язуючись, згадував про це" в розмові з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Але, за словами глави МЗС РФ, адміністрація Байдена "і далі цією похилою площиною зісковзує".

Контекст:

Новий виток кризи в російсько-американських відносинах почався після інтерв'ю Байдена, опублікованого 17 березня, у якому він назвав Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори. За даними американської розвідки, Росія проводила кампанію з дискредитації Байдена під час виборів 2020 року і її особисто санкціонував Путін.

У день публікації інтерв'ю Байдена МЗС Росії викликало свого посла у США Анатолія Антонова для консультацій до Москви. У МЗС РФ пояснили, що консультації з послом потрібні для того, щоб проаналізувати, "що робити і куди рухатися" в контексті відносин між Росією та США. "Эхо Москвы" повідомило 20 квітня, що Антонов досі в Москві.

18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії та США і про стратегічну стабільність.

У Білому домі у відповідь заявили, що Байден у січні вже провів телефонні переговори із президентом РФ і "є інші світові лідери, із якими він ще не взаємодіяв". Прессекретарка Байдена Джен Псакі зазначила, що глава Білого дому найближчими днями "буде дуже зайнятий".

Телефонна розмова між президентами двох країн відбулася 13 квітня. Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України" та висловив заклопотаність нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною і в окупованому Криму. Також він "чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати будуть твердо відстоювати свої національні інтереси у відповідь на дії Росії, такі як вторгнення в кіберпростір і втручання у вибори", повідомили в Білому домі.

Мінфін США 2 березня ввів санкції проти деяких чиновників силових відомств Росії через отруєння і переслідування російського опозиціонера Олексія Навального. США також припинили надання допомоги РФ, за винятком гуманітарної, і прибрали Росію зі списку країн, у які можуть дозволити продаж і експорт озброєнь.

Із 18 березня міністерство торгівлі США ввело нові експортні обмеження проти Росії через застосування хімічної зброї проти Навального. США обмежили експорт у Росію товарів, пов'язаних із національною безпекою, щоб не допустити Росію "до американських технологій, які можуть використати для її зловмисної діяльності у сфері хімічної зброї". До 1 вересня обмеження не поширюватимуться на товари для цивільної авіації та космічну галузь.

15 квітня США ввели новий пакет санкцій проти Росії. Вони торкнулися 32 осіб, причетних до втручання у вибори президента США 2020 року, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам, повідомили в Білому домі. Окрім того, міністерство фінансів США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ або міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.

Також США вирішили вислати із країни 10 співробітників із російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб.

Росія у відповідь опублікувала список американців, яким заборонили в'їзд на територію країни. Серед них – генпрокурор США Меррік Гарланд і директор ФБР Крістофер Рей. Окрім цього, було вислано 10 співробітників посольства США в Москві.