Маломуж: На початку 1990-х, коли голова КДБ УРСР Голушко намагався вивезти в Москву справи на 90% українських політиків, ми зуміли знищити ці справи у чанах із кислотою на картонажній фабриці
Маломуж на той час теж працював у КДБ і, за його словами, був серед співробітників спецслужби, які завадили Голушку вивезти справи до Росії.
"На початку 90-х років Голушко намагався вивезти [до Москви] всю агентуру, особливо особисті та робочі справи, які були б дуже потужним компроматом на 90% політиків України – і правого спрямування, і національних, так би мовити, уже наших відомих лідерів, і лівого спрямування, і незалежних, і багатьох науковців... Це, звісно, був би крах для нашої молодої республіки", – розповів Маломуж.
Він сказав, що співробітники КДБ, скориставшись від'їздом Голушка до Москви, зуміли знищити і робочі, й особисті справи на багатьох політиків.
"Вивезли їх КамАЗами на Обухівську картонажну фабрику і в чанах із кислотою їх знищили, але зберегли картотеку вже для наших спецслужб", – згадав Маломуж.
За його словами, ішлося про "тони справ", тому варіанта спалити їх не розглядали – "вони б горіли місяцями".
"А треба було довезти за годину, і щоб воно пішло за секунди. Але під нашим контролем, щоб ніхто ніде, якщо ми так говоримо для публіки, не вихопив якусь справу собі під пахву. Там були перевірені співробітники [спецслужби]. співробітники фабрики, звісно, були осторонь, здалеку спостерігали", – згадав Маломуж.
Він наголосив, що займалися цим молоді співробітники спецслужби, які зрозуміли, що "ми вже будуємо незалежну державу".
"От цей крок щодо агентури був дуже вирішальний. Тому що ми розуміли: якщо всі ці матеріали потрапляють до Москви, усе політичне керівництво й еліта України будуть керовані московським ФСБ", – пояснив Маломуж.
Гордон переказав Маломужу одну зі своїх розмов із першим президентом України Леонідом Кравчуком. За словами Кравчука (він тоді був головою Верховної Ради УРСР), 1991 року перед від'їздом до Москви до нього прийшов Голушко і сказав: "Леоніде Макаровичу, я виїжджаю до Москви замість [голови КДБ СРСР Володимира] Крючкова, і в мене є інструкція. Я маю передати вам усі облікові картки нашої агентури серед української еліти". "Кравчук сказав: "Заради бога. Я не хочу цього бачити. Мені це не треба". Він каже: "Ні, ні, вибачте. Інструкція". Тут ніч надворі, і він починає показувати Кравчуку прізвища. Леонід Макарович каже: "Мені зле стало. Там майже все керівництво "Народного руху за перебудову", усі наші шановні письменники, артисти, режисери, спортсмени... Я розумів, що, напевно, хтось десь якось, але що в такому обсязі й такі шановні прізвища..." – згадав розмову із Кравчуком Гордон.
Маломуж розповів, що знав про цю розмову Кравчука та Голушка.
"Голушко, зісно, намагався загравати з Кравчуком, але він реально готував переправлення всієї агентури", – переконаний Маломуж.
Гордон запитав співрозмовника, чи вражав його список прізвищ агентури, про який згадував Голушко.
"Вражав. Але, найголовніше, я думав про те, щоб на той період молода держава не зазнавала дуже потужних атак, тому що це прямо призвело б до її руйнування. Це була б дискредитація", – наголосив Маломуж.
Колишній голова Служби зовнішньої розвідки України підтвердив, що у цьому списку справді були представники національно-патріотичних сил, відомі науковці, письменники та правозахисники. Водночас Маломуж закликав правильно розуміти, чим займалася тоді ця агентура. За його словами, далеко не завжди йшлося про донесення.
"Часто це була агентура, яка намагалася створити якісь перспективи для держави, і вона через спецслужби доносила свої позиції, свої ідеї, проєкти, вважаючи, що спецслужби напряму доповідатимуть на той період партійному керівництву, а пізніше – уже українському керівництву ідеї розвитку держави, перетворення економіки, нові стратегії у відносинах між державами, нової системи колективної безпеки, зняття напруженості з НАТО, вироблення нових міжнародних відносин у плані нового світоустрою... Це часто були чудові люди. Вони через певні обставини стали співпрацювати. Скажу більше. Як правило, ці люди працювали, як тоді говорили, на ідейно-політичній основі. Тобто з доброї волі, припускаючи, що вони якось будуть корисними", – розповів Маломуж.
Контекст:
Маломуж із 1980-х працював в органах державної безпеки УРСР та України, зокрема у 1997–1998 роках був начальником управління захисту національної державності Служби безпеки України.
У 1998–2005 роках Маломуж обіймав посаду заступника голови Державного комітету України у справах релігій, а у 2005–2010 роках, під час президентства Віктора Ющенка, був головою Служби зовнішньої розвідки України. 2010 року генерала армії Маломужа звільнили з військової служби.