Моравецький заявив, що зараз Польща не надає Україні жодного озброєння, оскільки сама переозброюється

Прем'єра запитали, чи передаватиме Варшава й далі Києву зброю. Він відповів, що наразі Польща не надає Україні жодного озброєння, оскільки зараз "сама переозброюється найсучаснішим озброєнням".

"Якщо ви хочете захищатися, у вас має бути чим захищатися. Це наш принцип, тому ми збільшили закупівлі", – заявив Моравецький.

Однак він додав, що Польща не ризикуватиме питанням безпеки України і не гальмуватиме будівництва хабу в Жешуві. Це буде логістичний центр для обслуговування західної техніки, яку використовують Збройні сили України на полі бою. Хаб будують за підтримки НАТО. Як підкреслив глава польського уряду, Польща є зрілою країною і народом і може розділяти різні справи.

"Ми маємо добрі відносини, бажаємо перемоги [Україні] і допомагаємо в досягненні цієї перемоги над російським варваром, але ми не можемо погодитися на розхитування польського ринку. Ми збережемо транзит українських товарів, адже Польща не витрачає жодних коштів, а навпаки – заробляє на цьому. Ми не ризикуватимемо безпекою України й у зв’язку із цим наш хаб у Жешуві, у співпраці з американцями й НАТО, увесь час працює і далі виконуватиме свою роль", – підкреслив Моравецький.

Він також заявив, що надсилає президенту України Володимирові Зеленському "слова застереження". Він просить "не грати такі ноти, які може підхопити російська пропаганда". Так він прокоментував слова Зеленського в Генасамблеї ООН щодо спору про експорт українського зерна між Києвом і Варшавою. 19 вересня президент України заявив, що "дехто в Європі розігрує солідарність у політичному театрі, роблячи із зерна трилер". 

"Може здатися, що вони грають власну роль, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора", – зазначив він.

Як заявив Моравецький, Польща відкидає такі звинувачення і вважає їх подвійною несправедливістю.

"Я нагадаю президенту Зеленському, що за кілька десятків годин після нападу [країни-агресора] Росії на Україну я поїхав до Берліна і там сказав німецькому уряду та суспільству, що 5 тис. касок – це, мабуть, якийсь жарт", – сказав польский прем'єр. 

Водночас він додав, що Польща завжди відстоюватиме свої інтереси, коли йдеться про сільське господарство. Як пояснив Моравецький, Польща в односторонньому порядку ввела заборону на ввезення українського збіжжя, оскільки не може бути так, що "українські чи російські олігархи панують на польському аграрному ринку".

"Транзит – так, експорт – так, розхитування і дестабілізації польського ринку – ні", – наголосив польський прем’єр.

Контекст:

Із 2 травня до 15 вересня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ембарго ввели через те, що фермери з Польщі й інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.

15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції. Як зазначили в Єврокомісії, Україна погодилася вжити заходів (включно, наприклад, із системою ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків ціни на зерно.

Незважаючи на рішення Єврокомісії, Польща, Угорщина і Словаччина в односторонньому порядку продовжили заборону імпорту українського зерна. Болгарія заборону скасувала.

18 вересня в Міністерстві економіки повідомили, що Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини й Угорщини. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 19 вересня заявив, що Київ пропонує партнерам компроміс, і пригрозив Польщі й Угорщині забороною на ввезення їхніх товарів в Україну.

19 вересня в Мінекономіки України поінформували, що Україна найближчими днями заборонить імпорт цибулі, помідорів, капусти і яблук із Польщі.

Моравецький попередив, що його країна готова розширити заборону на ввезення продукції з України, якщо Київ ескалюватиме конфлікт.