МЗС України розраховує, що ЄС застосує новий санкційний режим проти порушників прав людини у Криму
У МЗС України вважають, що новий санкційний режим Євросоюзу може стати додатковим ефективним інструментом для боротьби із грубими порушеннями прав людини на тимчасово окупованих територіях України і відновлення територіальної цілісності країни.
Міністерство закордонних справ України розраховує, що Євросоюз застосує новий санкційний режим проти порушників прав людини в окупованому Росією Криму. Про це йдеться в коментарі пресслужби відомства у зв'язку із введенням санкцій ЄС через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.
"Міністерство закордонних справ України вітає рішення Європейського союзу вперше застосувати новий глобальний санкційний механізм проти чотирьох російських посадовців за порушення прав людини в Росії. Рішення ЄС вкотре демонструє, що захист прав людини залишається безумовним пріоритетом зовнішньої політики Євросоюзу", – ідеться в повідомленні.
У МЗС вважають, що новий санкційний режим може стати додатковим ефективним інструментом для боротьби із грубими порушеннями прав людини на тимчасово окупованих територіях України і відновлення територіальної цілісності країни.
"Розраховуємо, що новий санкційний режим ЄС також буде застосований проти осіб, винних у придушенні фундаментальних прав і свобод на території тимчасово окупованих Криму та Севастополя. Жодний злочин російської окупаційної влади не має залишитися безкарним", – підкреслили у МЗС України.
2 березня ЄС ввів санкції проти чотирьох російських посадовців: генерального прокурора Росії Ігоря Краснова, очільника Слідчого комітету Олександра Бастрикіна, голови Федеральної служби виконання покарань Олександра Калашникова і командувача Нацгвардії РФ Віктора Золотова.
Слідом за ЄС санкції проти Росії через отруєння Навального ввели США.
Навальний повернувся в Росію з Німеччини 17 січня, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі протягом 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна.
Відразу після повернення його затримали в аеропорту "Шереметьєво" у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи йому дали умовний строк, і він мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і 6,5 місяця.
Після арешту Навального в Росії почалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. людей, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ провели нові мітинги, але вони були не такими масовими. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яку провели 14 лютого.
20 лютого російський суд відмовився виконувати рішення ЄСПЛ та звільнити Навального і визнав законним рішення про заміну політику умовного строку на реальний.
25 лютого стало відомо, що Навального етапували зі слідчого ізолятора "Матросская тишина" в Москві. Його адвокату Вадиму Кобзєву не сказали, куди саме відвезли політика.
"Открытые медиа", посилаючись на слова правозахисника Руслана Вахапова, повідомляли, що етап, яким у колонію №2 в місті Покров Владимирської області РФ доправили Навального, 27 лютого прийняли за правилами внутрішнього розпорядку.
Росія окупувала Крим навесні 2014 року після незаконного референдуму. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.