МЗС України: Заяви чиновників РФ про ефемерні загрози з боку України – продукт спотвореного сприйняття реальності

Так він прокоментував слова спікерки МЗС РФ Марії Захарової, яка 26 жовтня заявила, що "за різними оцінками, на території цієї країни вже налічують приблизно 10 місць дислокації натовських військовослужбовців".

"Інтеграція в НАТО – стратегічний вибір українського народу, закріплений у Конституції України. Ми розглядаємо Альянс не тільки як парасольку безпеки, а й як простір спільних демократичних цінностей. Подальший розвиток співпраці з НАТО залежить виключно від волі нашої держави та членів Альянсу. І в цьому діалозі Російська Федерація не має права голосу", – сказав він.

Ніколенко зазначив, що Україна прагне миру, справедливості та поваги до міжнародного права.

"Зовнішня політика РФ намагається підірвати міжнародний порядок, заснований на міжнародному праві. Її основні інструменти – конфронтація та агресія. Заяви російських чиновників про ефемерні загрози з боку України – продукт спотвореного сприйняття реальності. Росія наразі має не місця дислокації військових НАТО рахувати, а докладати зусиль, щоб зрушити з місця врегулювання російсько-українського збройного конфлікту. Для цього потрібно припинити придумувати причини для уникнення зустрічей у межах наявних форматів переговорів, почати сумлінно виконувати Мінські домовленості та домовленості лідерів нормандського формату", – заявив він.

За словами спікера, ресурси, які Росія залучила для просування агресивної політики, можуть бути використані для покращення добробуту пересічних російських громадян, зокрема гарантування дотримання базових прав людини, створення системи верховенства права, надання захисту від коронавірусної хвороби COVID-19.

"Очевидно, саме цього й очікує російський народ від своєї влади", – заявив Ніколенко.

Контекст:

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

За даними уповноваженої Верховної Ради із прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи.

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україні надали статус партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане на заваді вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи нададуть Україні план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба буде побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.

За словами спікера Кремля Дмитра Пєскова, вступ України до Альянсу змусить Росію вжити "активних заходів". У відповідь Кулеба заявив, що Київ не цікавить думка Росії про приєднання України до НАТО.

20 жовтня під час візиту до Києва голова Пентагону Ллойд Остін зазначив, що "жодна третя країна" не має права вето на вступ України до НАТО. У відповідь на це президент РФ Володимир Путін сказав, що міністр оборони США "відчиняє двері НАТО Україні".

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія не має боятися вступу України до НАТО, оскільки це оборонний альянс.