Найєм: "Беркут" у Нацполіції – міна уповільненої дії. Вони поширюють вірус уседозволеності, який виллється в конфлікти і протистояння

Правоохоронців, які застосовували силу під час затримання тих, хто не чинив опору, має бути звільнено. Зі свого боку активісти повинні відповідати згідно із законодавством, якщо вчинили злочини. Про це у Facebook 10 лютого написав нардеп від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм, коментуючи затримання активістів 9 лютого біля Подільського райвідділу поліції Києва.

"Але звільнення – це не лікування. Це заліковування. Корінь в іншому. Адже нам уже знайомий цей звіриний оскал невиправданої жорстокості й упевненості, що за це нічого не буде, бо ніхто не дізнається і не доведе. Патрульну поліцію до таких завдань не залучають, їх інакше готували і по-іншому виховували. Ногами в голову протестувальника, що лежав, бив співробітник, який діяв спільно та за підтримки підрозділу поліції спеціального призначення, в лавах якої досі працюють колишні співробітники "Беркуту". Це вже давно не таємниця", – написав він.

За словами депутата, "Беркут" залишився в системі не тому, що вони чиїсь родичі або друзі".

"Усе банальніше. Вони зручні, безвідмовні, їм нема чого втрачати, і після всього пережитого вони впевнені, що їм усе зійде з рук. Прикриваючись прапором "підрозділів спеціального призначення", вони без жодних наслідків можуть виконувати будь-яку чорну роботу... "Беркут" у лавах Національної поліції – це міна уповільненої дії. Вони задають тон, диктують правила і поширюють вірус уседозволеності, який рано чи пізно виллється в зіткнення, конфлікти і відкриті протистояння. Саме проти цих норм і правил ми виступали на Євромайдані. І саме це стало іскрою у 2013 році", – заявив Найєм.

Окрім цього, депутат підкреслив, що поліцейські уникають ідентифікації під час несення служби.

"Якби працівник, який завдав удару ногою в обличчя активісту, знав, що його легко ідентифікувати і знайти за номером жетона на шоломі або бронежилеті, найімовірніше, оскал був би не таким звірячим. Ми ще вчора знали, в якому підрозділі він працює, як він опинився в лавах поліції і хто залучив його на це завдання. Взагалі, проти яких тітушок ми виступаємо, якщо з райвідділів вистрибують хлопці у спортивках і за підтримки поліцейських кладуть людей на землю і б'ють ногами?" – написав він.

Найєм зазначив, що система ідентифікації не працює.

"Нам необхідно ухвалити закони про обов'язкову ідентифікацію співробітників Національної поліції і Національної гвардії, які вже майже два роки розроблено, ухвалено комітетом, і вони чекають голосування в залі. Чинить спротив їм тільки Міністерство внутрішніх справ, де побоюються, що надмірна відкритість загрожуватиме співробітникам поліції розправою. Побоювання зрозумілі. Але якщо вже ви не можете звільнити "Беркут" і контролювати неадекватів, ми маємо право знати їх в обличчя", – додав він.

Спецпідрозділ міліції "Беркут" було розформовано указом міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в лютому 2014 року.

9 лютого 2019 року координатор націоналістичної організації С14 Сергій Мазур заявив, що в Києві перед мітингом на підтримку лідера парламентської фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко затримали приблизно 10 активістів C14, які прийшли з плакатами "Хто замовив Катю Гандзюк?". Волонтер Роман Сініцин інформував, що пізніше їх відпустили, але "покрали їхні речі", а коли вони почали "ломитися назад за речима", сталася бійка і поліція "жорстко прийняла" їх. Один із поліцейських під час затримання активістів біля Подільського управління поліції викрикнув фразу: "Лягай, Бандеро!"

Керівник поліції Києва Андрій Крищенко зазначив, що на мітингу в районі Контрактової площі поліція затримала приблизно 30 осіб, у яких виявили ножі, але затримані, за словами Крищенка, не мали стосунку до акції "Хто замовив Катю Гандзюк?". Він заявив, що правоохоронці не заважали проводити акцію її учасникам. Голова поліції Києва розповів, що "окремо від цих подій" до Подільського районного управління поліції 9 лютого прийшло орієнтовно 30 осіб, "які під виглядом того, що у попередньо затриманих забрали речі... намагалися зайти в районне управління, здійснивши спробу штурму". Крищенко заявив, що віддав "команду на розблокування" роботи районного управління поліції спеціальному підрозділу правоохоронців.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом штурму Подільського управління поліції в Києві. ДБР також почало розслідування у зв'язку з побиттям поліцією активістів. Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко заявив, що співробітники поліції, "перевищуючи свої службові повноваження, спричинили тілесні ушкодження мітингувальникам".

За словами Крищенка, троє співробітників поліції дістали хімічні опіки очей та перебувають у лікарні, водночас ще сім громадян також звернулися по допомогу, але у поліції немає інформації, що вони перебувають на стаціонарному лікуванні.

Він додав, що стосовно всіх подій 9 лютого на Подолі в Києві поліція проведе службові розслідування.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ відкрила кримінальне провадження про перевищення повноважень працівниками поліції Києва відразу після перших повідомлень у соцмережах про затримання активістів. За його словами, слідство "вже знає, хто бив лежачу людину ногами і кричав про Бандеру", та готує підозру. Також, за словами Луценка, буде дано оцінку спробі захоплення приміщення райвідділу Нацполіції.