"Наш край": Україні потрібний справжній медичний "ковідний" фонд

"Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко вже відкрито говорить про наближення загальнодержавного локдауну. Це відбудеться відразу після переходу всіх областей України у "червону" зону. Зараз там перебувають Херсонська, Одеська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Сумська, Миколаївська та Рівненська області. А найближчими днями можуть там опинитися вже 13 областей (на момент написання новини таких областей стало вже 15. – "ГОРДОН"). Це половина країни. І на цьому фоні у проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачено лише 2,6 млрд грн на закупівлю вакцин. На подолання наслідків коронавірусу та карантину грошей у проєкті бюджету-2022 не передбачено. Ні для бізнесу, який понесе шалені збитки, ні для громадян, які втратять роботу та/або отримають менші доходи", – наголосив політик.

Він зазначив, що водночас заплановано повноцінне фінансування президентського проєкту "Велике будівництво".

"Виявляється не життя українців, а "Велике будівництво" – пріоритет для уряду. Із 39,6 млрд грн надпланових доходів бюджету у 2021 році 15 млрд грн (38%) було виділено на "Велике будівництво" і лише 2 млрд грн – на лікування коронавірусу (5%), що майже у вісім разів менше, ніж на "Велике будівництво". Мабуть, дороги будуть подавати кисень, готувати лікарняні ліжка, закуповувати ліки та платити зарплати лікарям. Це пряме продовження історії, коли за півтора року дії "ковідних" закупівель за спрощеною процедурою витратили близько 35 млрд грн і значна частина з них пішла на товари й послуги, які до боротьби з пандемією не мають ніякого стосунку", – вважає Шахов.

У пресслужбі партії додали, що з 20 жовтня Україна вийшла на перше місце у Європі за кількістю госпіталізованих пацієнтів як в абсолютному вимірі (40 531 пацієнт), так і відносному (1045 на 1 млн населення).

Математичне зростання показників госпіталізації сповільнилося в останні дні через те, що в багатьох регіонах, особливо у Харкові та Одесі, лікарні заповнені максимально й нових хворих госпіталізувати нікуди, розповіла депутатка Миколаївської обласної ради від партії "Наш край", головна лікарка обласної інфекційної лікарні Миколаєва Світлана Федорова.

"Якщо на піку весняної хвилі було виділено 80 тис. ліжко-місць, то зараз виділено лише 67 тис. ліжок. У найбільш уражених регіонах запас місць повністю вичерпано. Ситуація настільки критична, що в Херсонській області ДСНС розгортає мобільні шпиталі для збільшення фонду ліжок. Але просто ліжка для боротьби з коронавірусом нічого не вирішують. Має бути забезпечення ліками, киснем і персоналом. Державна влада має схаменутися, почати діяти негайно і виправляти ситуацію. І на першому місці саме кисень. Бо він у першу чергу рятує життя важким хворим", – наголосила Федорова.

Кампанію із вакцинації вона вважає проваленою.

"На листопад і грудень в урядових планах зробити ще по 8,5 млн щеплень на місяць, тобто всього до кінця року планується досягти показника 47,9 млн щеплень. Але на жовтень план/факт із щеплення відрізнявся втричі. Мали б зробити 8,5 млн, а фактично зроблено 2,9 млн щеплень, і тут за провалену кампанію з вакцинації відповідальний саме уряд, бо не проведена якісна робота з інформування населення. Тож маємо наслідки – згідно з даними Національної академії наук України, нинішня COVID-хвиля в Україні вже перевищила показники двох попередніх", – повідомила Федорова.

У партії "Наш край" заявили, що вимагають від влади терміново переглянути пріоритети.

"Життя і здоров'я українців мають бути на першому місці. Відтак необхідно терміново передбачити "ковідний" фонд у бюджеті та законодавчо обмежити його використання лише для потреб медицини та компенсацій постраждалим від коронакризи. Створення додаткових ліжко-місць у достатній кількості для очікуваного збільшення захворюваності має супроводжуватися належним фінансуванням і в першу чергу доплатами медичним працівникам. Крім того, необхідно прискорити темпи вакцинації населення та більш інтенсивно проводити роз'яснювальну кампанію, залучивши до цього провідних лікарів-інфекціоністів країни", – підкреслили в політичній силі та закликали передбачити у бюджеті на наступний рік, а також у проєкті бюджету на наступний рік компенсації громадянам та бізнесу за втрати під час імовірного карантину.

Контекст:

Нині в Україні діє адаптивний карантин. Востаннє Кабмін продовжив його до 31 грудня. Регіони ділять на "зелену", "жовту", "помаранчеву" та "червону" зони за рівнем обмежень, які залежать від епідемічної ситуації.

21 вересня Держкомісія з питань ТЕБ та НС на позачерговому засіданні запровадила "жовтий" рівень епідемічної небезпеки на всій території України з 23 вересня.

З 15 жовтня в "червоній" зоні карантину опинилася Херсонська область. З 18 жовтня до "червоної" зони також потрапили Запорізька, Одеська, Донецька та Дніпропетровська області. З 23 жовтня до "червоної" зони увійшла Сумська область, із 26-го – Рівненська та Миколаївська. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на позачерговому засіданні 27 жовтня вирішила перевести ще сім областей України до "червоної" зони карантину – Житомирську, Івано-Франківську, Київську, Луганську, Львівську, Хмельницьку та Чернігівську.

Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією. За час епідемії в Україні підтвердили 2,8 млн випадків COVID-19 (більше ніж 22,5 тис. упродовж останньої доби), померло 65,6 тис. пацієнтів.

В Україні поступово погіршується епідемічна ситуація, говорив 4 серпня заступник міністра охорони здоров'я – головний санлікар України Ігор Кузін. Улітку в країні фіксували щонайменше 2 тис. випадків щодня, у вересні показник зріс у рази. Четверта хвиля COVID-19 в Україні почалася раніше, ніж прогнозували, заявляв 11 жовтня Ляшко.

На країну чекає два тижні дуже складної ситуації, пов'язаної з COVID-19, країна лише входить у пік третьої хвилі епідемії, заявив секретар РНБО Олексій Данілов 25 жовтня. За його словами, в Україні підтверджено перші випадки зараження новою мутацією штаму коронавірусу "Дельта", яку вважають ще заразнішою, ніж "Дельта".